Карл фон Нагель цу Айхберг, з 1906 року барон фон Нагель цу Айхберг (; 5 вересня 1866, Амберг — 2 травня 1919, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-майор Баварської армії.

Біографія Карл був сином майбутнього баварського генерала кінноти Генріха фон Нагеля цу Айхберга (1833–1910) та його дружини Юлії, уродженої баронеси фон Подевільс (1841–1876). Його батько був підвищений до спадкового баронського титулу принцом-регентом Луїтпольдом 1 березня 1906 року.

Після закінчення кадетського корпусу 2 серпня 1884 року вступив в 2-й уланський полк «Король» в Ансбасі, з 3 червня 1890 року — полковий ад'ютант. З 1 жовтня 1893 по 1 жовтня 1896 року навчався в Баварській військовій академії, після чого повернувся у свій полк. 17 березня 1897 року відряджений ад'ютантом в 4-у армійську інспекцію в Мюнхені. 20 вересня 1900 року призначений в центральний відділ баварського Генштабу в Мюнхені. 17 квітня 1901 року відряджений в Баварське військове міністерство в Мюнхені. З 8 червня 1902 року — командир ескадрону 1-го шевальєжерського полку «Імператор Микола Російський» в Нюрнберзі. З 21 вересня 1904 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 5-ї піхотної дивізії в Нюрнберзі. 1 жовтня 1906 року знову призначений в центральний відділ баварського Генштабу і того ж дня відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні, одночасно призначений у баварський сенат Імперського військового суду в Шарлоттенбурзі. 8 червня 1909 року повернувся в центральний відділ баварського Генштабу. З 1 жовтня 1909 року — командир 1-го важкого кінного полку «Принц Карл Баварський» в Мюнхені.

З 23 жовтня 1910 року — начальник штабу 1-го армійського корпусу в Мюнхені. Нагель обіймав цю посаду на початку Першої світової війни. Зі своїм корпусом він спочатку брав участь у прикордонних сутичках та битві за Лотарингію. Після цього відбулося просування до Франції. 6 березня 1915 року він передав свою посаду своєму наступнику, оберсту Арнольду Мелю, і був переведений до Військового міністерства на посаду начальника відділу. Одночасно його було відряджено військовим повноважним представником до Великої штаб-квартири, яка на той час знаходилася в Шарлевіль-Мезьєр. У 1916 році Нагель кілька разів виконував обов'язки начальника Генерального штабу Південної армії на Східному фронті. Відкликаний з посади військового повноважного представника 24 листопада 1916 року, Нагель наступного дня обійняв посаду начальника Генерального штабу 6-ї армії під командуванням генерал-полковника Людвіга фон Фалькенгаузена до 10 квітня 1917 року.

6 червня 1917 року Нагель був призначений командиром 12-ї піхотної дивізії, якою він командував у окопній війні вздовж річок Путна та Серет, а також на Сушіці. З 30 квітня по 4 травня 1918 року Нагель та його дивізія були перекинуті на Західний фронт. Спочатку він та його війська брали участь у окопній війні поблизу Реймса, а наприкінці травня розпочали наступ поблизу Суассона. Після цього послідували окопна війна та оборонні бої.

Після війни Нагель повернувся додому, а після проголошення Республіки в Баварії в грудні 1918 року був призначений командиром 1-ї дивізії Державним міністерством військових справ. Нагель загинув від вогнепального поранення в живіт під час вуличних боїв проти Баварської Радянської Республіки 2 травня 1919 року.

Сім'я Нагель одружився з американкою Мейбл Діллон Несміт у Мюнхені 17 квітня 1907 року. У пари народились три доньки.

Звання

Фенріх портупеї (2 серпня 1884) Другий лейтенант (10 березня 1886) Перший лейтенант (6 листопада 1894) Оберлейтенант (1 січня 1899) Ротмістр (21 березня 1900) Майор без патенту (8 березня 1906; отримав патент 8 березня 1907) Оберстлейтенант (25 липня 1910) Оберст (23 січня 1913) в ранзі командира бригади (22 лютого 1914) Генерал-майор (10 вересня 1914)

Нагороди

Столітня медаль Орден Франца Йосифа, лицарський хрест (Австро-Угорщина; 11 вересня 1897) Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (22 вересня 1897) 3-го класу (8 вересня 1909) 2-го класу із зіркою і мечами (10 листопада 1917) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (20 вересня 1899) командорський хрест 1-го класу з мечами (18 листопада 1915) Китайська медаль в сталі (10 травня 1901) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу (20 грудня 1905) корона до ордена 4-го класу (17 вересня 1909) 3-го класу (1 березня 1912) офіцерський хрест з мечами (11 вересня 1914) 2-го класу з мечами (14 серпня 1915) зірка до ордена 2-го класу (26 жовтня 1916) Медаль принца-регента Луїтпольда Орден Червоного орла 4-го класу корона до ордена 4-го класу (16 вересня 1908) 2-го класу з короною і мечами (1 грудня 1916) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден Генріха Лева, командорський хрест 2-го класу (26 липня 1914) Залізний хрест 2-го класу (16 жовтня 1914) 1-го класу (25 жовтня 1914) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (16 березня 1915) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами (5 червня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (8 липня 1915) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 1-го класу з мечами (26 вересня 1915) Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 13 січня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 13 січня 1916) Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест з військовою відзнакою (30 грудня 1916) Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) (20 січня 1917) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (28 грудня 1917)

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 535f. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf. 1955, S. 261f.

Посилання

Нагель цу Айхберг на сайті The Prussian Machine.