Папірус 128 (позначається як у нумерації Грегорі-Аланда) — це рання копія Нового Заповіту грецькою мовою, папірусний рукопис, що містить частини Євангелія від Івана. Рукопис палеографічно датують VI або VII століттям.
Опис Збереглися 6 фрагментів одного аркуша рукопису з текстом Євангелія від Івана 9:3-4 та 12:16-18. Оригінальні аркуші кодексу мали розмір 6,7 * 4,8 см. Текст написаний в одну колонку на сторінку, по 50 рядків на сторінку.
Історія Папірус був знайдений у монастирі святого Епіфанія в Фівах. Він став відомий після публікації 1926 року, однак тривалий час вважався частиною і зберігався разом із нимW.E. Crum, H.G. Evelyn-White, The Monastery of Epiphanius at Thebes, Metropolitan Museum of Art, Egyptian Expedition Publications IV, (New York, 1926), pp. 120–121.. У 1995 році дослідники Дж. К. Елліотт та Девід С. Паркер звернули увагу, що походження одного з фрагментів 𝔓44 є непевним. Йшлося про уривок з Івана 12:12-13W.J. Elliott, D.C. Parker, The New Testament in Greek IV The Gospel according to St. John, vol. I the Papyri, Leiden: Brill, 1995, 52-53.. Подальші дослідження показали, що цей фрагмент разом із уривком Івана 9:3-4 утворює окремий рукопис. Папірус був включений до списку папірусних рукописів Нового Заповіту, який веде під номером 128.
Місцезнаходження Зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен (інв. № 14.1.527) у Нью-Йорку.
Див. також Список папірусів Нового Заповіту Текстологія
Примітки
Джерела
Посилання
Papyrus 128 at the Metropolitan Museum of Art, accession number 14.1.527 Digital Images online at the CSNTM