Луїс Фрідріх Трауготт Лойкарт, з 1879 року барон Лойкарт фон Вайссдорф (; 3 листопада 1857, Дрезден — 26 лютого 1933, Вайсдорф) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал кінноти Саксонської армії.

Біографія

Трауготт був сином Наталі, уродженої Тімміх, вдови саксонського окружного радника та власника маєтку у Вайсдорфі. У 1879 році Наталі та її три сини, включаючи Трауготта, були зведені до спадкового баварського баронського титулу Лойкарт фон Вайссдорф.

Трауготт Лойкарт навчався у гімназії Фіцтум в Дрездені з Великодня 1867 року та склав атестат зрілості на Великдень 1876 року. Потім він завершив три семестри навчання з права та політології в Лейпцизькому університеті, після чого 1 жовтня 1877 року вступив однорічним добровольцем в 2-й гусарський полк «Кронпринц Фрідріх Вільгельм Прусський» № 19 в Гріммі, з 1881 року — полковий ад'ютант. З 1 жовтня 1885 по 1 жовтня 1888 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся у свій полк. 28 квітня 1891 року відряджений ад'ютантом в 3-тю кавалерійську бригаду № 32 в Дрездені. 27 березня 1892 року призначений в саксонський Генштаб в Дрездені й того ж дня відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. З 18 вересня 1893 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 2-ї піхотної дивізії № 24 в Лейпцигу. З 17 травня 1896 року — командир ескадрону гвардійського кінного полку (1-го важкого полку) в Дрездені. 26 березня 1899 року призначений в кадровий відділ Саксонського військового міністерства в Дрездені. З 26 березня 1903 року служив в штабі гвардійського кінного полку (1-го важкого полку). 20 вересня 1904 року знову переведений в саксонський Генштаб і того ж дня призначений виконувачем обов'язків начальника штабу 19-го (2-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Лейпцигу, 18 листопада 1904 року затверджений на посаді. З 1 жовтня 1907 року — командир гвардійського кінного полку (1-го важкого полку). З 1 жовтня 1910 року — тимчасовий командир новоствореної 5-ї кавалерійської бригади № 40 в Хемніці, 23 вересня 1911 року затверджений на посаді. З 22 грудня 1911 року — військовий повноважний представник у Великому Генштабі, одночасно заступник повноважного представника у бундесраті Німецької імперії в Берліні, змінивши несподівано померлого генерал-майора Германа фон Зальца унд Ліхтенау. З 17 червня 1913 року — почесний генерал у свиті короля Фрідріха Августа III. Германа Лібманна, редактора Leipziger Volkszeitung, у березні 1914 року оштрафували на 50 марок за критику заяви генерала щодо протесту лейпцизьких вчителів проти майора у відставці Ганса Майсснера.

Після початку Першої світової війни з 5 серпня 1914 року він служив військовим повноважним представником у Великій штаб=квартирі. 14 лютого 1917 року його було призначено командиром 1-ї резервної дивізії № 23 та генерал-ад'ютантом короля Саксонії. Він очолював свою дивізію на Західному фронті до 2 жовтня того ж року, де відзначився та успішно провів підготовку до майбутньої оборони. Потім він очолював свою дивізію на Східному фронті до 11 березня 1918 року, а потім на Західному фронті до 26 березня того ж року. 27 березня 1918 року його було звільнено з посади та призначено військовим губернатором провінції Льєж. Його було звільнено з посади 28 листопада того ж року та внесено до резервного списку 14 січня 1919 року. 31 березня 1920 року звільнений у відставку.

Він помер у своєму маєтку у Вайсдорфі в Франконії.

Сім'я 20 вересня 1885 року в Шнезі він одружився з баронесою Ельзою фон Гроте, онукою депутата Рейхстагу Отто фон Гроте з дому Шнега. Їхній син, Ганс Лойкарт фон Вайссдорф, загинув у бою 24 червня 1915 року в званні лейтенанта резерву в гвардійському кінному полку.

Звання

Офіцер-аспірант (1 січня 1878) Фенріх портупеї (24 травня 1878) Другий лейтенант (29 вересня 1878; патент від 26 вересня 1877) Перший лейтенант (17 липня 1884) Ротмістр запасу (23 жовтня 1890) Ротмістр (28 квітня 1891; патент від 23 жовтня 1890) Майор без патенту (26 березня 1899; отримав патент 24 липня 1899) Оберстлейтенант (18 листопада 1904) Оберст (21 травня 1907) Генерал-майор (23 вересня 1911; отримав патент 21 квітня 1911) Генерал-лейтенант (17 березня 1914; отримав патент 3 лютого 1914) Генерал кінноти запасу (14 серпня 1919)

Нагороди

Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (22 грудня 1888) 3-го класу (15 травня 1903) 2-го класу із зіркою (25 жовтня 1913) Орден Білого слона, офіцерський хрест (Сіам; 22 вересня 1897) Орден Меча, лицарський хрест 1-го класу (Шведсько-норвезька унія; 18 лютого 1898) Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (18 квітня 1898) корона до лицарського хреста (21 квітня 1902) офіцерський хрест (23 травня 1908) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1911) командорський хрест 1-го класу з мечами (31 жовтня 1914) великий хрест з мечами (7 вересня 1917) Орден Червоного орла 4-го класу (29 грудня 1900) 3-го класу (13 вересня 1906) 2-го класу з короною (19 вересня 1912) мечі до ордена 2-го класу (24 листопада 1914) зірка до ордена 2-го класу (22 січня 1917) Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина; 8 липня 1902) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (8 листопада 1902) Орден Корони Італії, командорський хрест (15 лютого 1905) Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест (18 березня 1905) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (23 травня 1906) командорський хрест 2-го класу (13 вересня 1912) командорський хрест 1-го класу з мечами (28 серпня 1916) Орден Білого Сокола, командорський хрест 1-го класу (21 червня 1907) мечі до ордена (10 лютого 1915) Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу (15 січня 1908) Орден Ізабелли Католички, командорський хрест (Іспанія; 6 серпня 1909) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу (22 жовтня 1912) зірка і мечі до ордена (24 листопада 1914) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу (9 травня 1913) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1914) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (13 червня 1917)

Примітки

Література Das Königlich Sächsische Garde-Reiter-Regiment von 1880 bis 1918. 1926, S. 384 (Digital)

Посилання Лойкарт фон Вайссдорф на сайті The Prussian Machine.