Петро Карпович Сопруненко (17 березня 1908 – 23 червня 1992) — радянський генерал-майор Червоної армії, який здійснив Катинський розстріл під час Другої світової війни. Сопруненко мав під своєю юрисдикцією 22 000 військовополонених як начальник відділу радянського НКВС під назвою «Управління у справах військовополонених», створеного Лаврентієм Берією. Він був українського походження.
Біографія Сопруненко народився поблизу Києва в Україні, яка тоді перебувала у складі Російської імперії.
Сопруненко отримав звання капітана державної безпеки в березні 1940 року, майора — у 1942, полковника, а потім комісара — у 1943 та генерал-майора — у 1945.
Воєнні злочини За повідомленнями, Сопруненко відповідав за розстріли майже 22 000 представників польської інтелігенції, офіцерів та інших військовополонених під час Катинського розстрілу у квітні–травні 1940 року. Багато хто вважає це геноцидом.
У 1990 році Ніколас Бетелл, 4-й барон Бетелл порушив перед урядом Великої Британії питання щодо ролі Сопруненка в Катині з метою його можливого переслідування як воєнного злочинця.
У 1991 році Радянський Союз відмовився притягати Сопруненка до відповідальності через слабке здоров'я та похилий вік, і він так і не постав перед правосуддям.
Примітки