Волинське воєводство — адміністративна одиниця Речі Посполитої, заснована на Гродненському сеймі 23 листопада 1793 року з Луцького та Кременецького повітів. Воно не було повністю організоване через початок повстання Костюшка. Воєводство мало мати двох сенаторів у сеймі (воєводу та каштеляна) та шістьох депутатів, обраних на чотири роки (по два від кожної землі). Воно мало обирати 12 земських суддів, 12 земельних управителів, двох земських судових писарів, 18 комісарів порядку та двох регентів діловодства. Сеймики депутатів мали проводитися в кафедральному соборі Луцька, тоді як сеймики, що обирали депутатів, земських суддів та комісарів порядку, мали проводитися по черзі в Луцьку та Кременці (у колишньому єзуїтському костелі).
Воєводство було поділено на три землі:
Луцька Кременецька Поліська
Точний поділ воєводства на землі (повіти) мав бути здійснений громадянами за схваленням Постійної ради.
Див. також
Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої
Бібліографія
Volumina legum t. 10 Konstytucje Sejmu Grodzieńskiego z 1793 roku, Poznań 1952