Протидія безпілотним літальним апаратам або протидія БпЛА — сукупність організаційних заходів, технічних засобів і тактичних рішень, спрямованих на виявлення, супровід, ідентифікацію та нейтралізацію безпілотних літальних апаратів, які становлять загрозу для військових підрозділів, цивільних об'єктів, критичної інфраструктури або повітряного простору.
У міжнародній термінології для таких систем часто використовується скорочення C-UAS або Counter-UAS — counter-unmanned aircraft systems, тобто системи протидії безпілотним авіаційним системам.
Загальна характеристика
Потреба у протидії БпЛА зросла через масове поширення малих комерційних, розвідувальних і ударних дронів. Невеликі розміри, низька висота польоту, мала помітність і здатність діяти на коротких дистанціях ускладнюють їх виявлення та ураження традиційними засобами протиповітряної оборони.
Сучасна протидія БпЛА зазвичай розглядається як багаторівнева система. Окремий засіб не гарантує повного захисту, тому на практиці поєднують виявлення, радіоелектронний вплив, фізичний захист, кінетичне ураження та організаційні процедури.
У військовій сфері протидія БпЛА охоплює боротьбу з розвідувальними, коригувальними, ударними, баражуючими та FPV-дронами. У цивільній сфері такі системи застосовуються або розглядаються для захисту аеропортів, промислових об'єктів, місць масового скупчення людей, об'єктів критичної інфраструктури та режимних територій.
Етапи протидії
У типовій моделі C-UAS процес протидії складається з кількох етапів:
виявлення — фіксація присутності повітряного об'єкта; супровід — визначення траєкторії та параметрів руху; ідентифікація — встановлення типу цілі та рівня загрози; ухвалення рішення — вибір способу реагування; нейтралізація — придушення, перехоплення, ураження або інше обмеження дії БпЛА.
Технічні огляди C-UAS підкреслюють, що жодна окрема сенсорна технологія не забезпечує однаково надійного виявлення в усіх умовах. Через це у складних середовищах застосовують поєднання різних сенсорів і злиття даних.
Засоби виявлення
Для виявлення та супроводу БпЛА можуть використовуватися:
радари; радіочастотні аналізатори та пасивні засоби радіотехнічної розвідки; оптико-електронні та тепловізійні камери; акустичні сенсори; системи машинного зору; комбіновані системи злиття даних.
Радіолокаційні засоби дозволяють виявляти повітряні цілі за відбитим сигналом, однак малі БпЛА можуть бути складними для супроводу через низьку висоту польоту, малу швидкість, невеликі габарити та політ на тлі місцевості. Радіочастотні засоби можуть виявляти сигнали керування, телеметрії або відеопередачі, але їх ефективність знижується проти автономних дронів, апаратів з нестандартними каналами зв'язку або систем із низькою радіопомітністю. Оптичні та тепловізійні системи залежать від погоди, освітлення, дальності та наявності прямої видимості.
Способи нейтралізації
Методи протидії БпЛА умовно поділяють на радіоелектронні, кінетичні, фізично-перехоплювальні та пасивні.
Радіоелектронна боротьба
Радіоелектронна боротьба застосовується для придушення каналів керування, телеметрії, відеозв'язку або супутникової навігації БпЛА. Наслідком такого впливу може бути втрата керування, перехід апарата в аварійний режим, зниження точності навігації або падіння.
До обмежень РЕБ належать залежність від частотного діапазону, ризик впливу на власні засоби зв'язку, поява дронів з автономною навігацією, використання оптоволоконного керування або каналів, не перекритих конкретним засобом подавлення.
Кінетичні засоби
Кінетична протидія передбачає фізичне ураження БпЛА. До таких засобів належать стрілецька зброя, зенітні кулеметні й артилерійські установки, зенітні ракети, спеціальні боєприпаси, дрони-перехоплювачі та інші засоби прямого ураження. Їх застосування залежить від типу цілі, дальності, наявності власних сил у зоні ураження та ризику побічних пошкоджень.
Окремим напрямом є застосування БпЛА-перехоплювачів, що використовуються для знищення або фізичного перехоплення інших дронів. В Україні такий підхід розглядається як елемент сучасної «дронової ППО» на тактичному рівні.
Фізичне перехоплення сіткою
Одним із способів фізичного перехоплення малих БпЛА є застосування сітки, яка блокує пропелери або інші рухомі елементи дрона. Такі системи можуть бути ручними, стаціонарними, встановленими на наземні платформи або інтегрованими на дрони-перехоплювачі.
Сіткомет є різновидом механічного засобу протидії БпЛА, що використовує вистрілювану або розгортальну сітку для знерухомлення дрона. У контексті боротьби з FPV-дронами сіткомети розглядаються як засіб ближнього захисту, особливо тоді, коли БпЛА вже наблизився до об'єкта або пройшов інші рубежі захисту.
Оглядові матеріали щодо українських сіткометів та засобів протидії FPV-дронам також публікувалися на спеціалізованих українських ресурсах і тематичних відеоканалах.
Пасивний та інженерний захист
Пасивні засоби не уражають БпЛА безпосередньо, але знижують ефективність його застосування. До них належать маскування, укриття, захисні решітки, сітки, екрани, протидронові навіси, розосередження техніки, зміна маршрутів і використання рельєфу місцевості. У випадку FPV-дронів такі заходи можуть бути частиною багаторівневого захисту поряд із РЕБ, виявленням та активним перехопленням.
Правові та безпекові аспекти
Застосування засобів протидії БпЛА може бути обмежене законодавством, правилами використання радіочастотного спектра, нормами авіаційної безпеки та правилами застосування сили. Особливо чутливими є засоби радіопридушення, перехоплення керування, спуфінгу, хакінгу або фізичного знищення дрона, оскільки вони можуть впливати на інші системи зв'язку, навігацію, приватну власність або безпеку людей.
У США міжвідомче роз'яснення FAA, DOJ, DHS та FCC окремо звертає увагу на те, що застосування технологій виявлення та нейтралізації БпЛА може зачіпати законодавство про зв'язок, спостереження, авіаційну безпеку та використання радіочастот.
У військових умовах застосування засобів протидії визначається бойовою обстановкою, правилами застосування сили, наявністю власних БпЛА у повітрі, ризиком дружнього вогню та необхідністю розмежування повітряного простору.
Значення під час російсько-української війни
Під час російсько-української війни масове застосування FPV-дронів, розвідувальних БпЛА та баражуючих боєприпасів зробило протидію безпілотникам одним із важливих напрямів захисту підрозділів, техніки та об'єктів інфраструктури.
Український досвід показує, що ефективна протидія потребує поєднання засобів РЕБ, виявлення, фізичного захисту, мобільних вогневих засобів, дронів-перехоплювачів та спеціалізованих ближніх засобів, зокрема сіткометів.
Див. також
Безпілотний літальний апарат FPV-дрон Радіоелектронна боротьба Протиповітряна оборона Сіткомет (засіб протидії БпЛА) Баражуючий боєприпас Дрон-перехоплювач
Примітки