Капотня (район Москви)

Капо́тня — у Південно-Східному адміністративному окрузі міста Москви та відповідне йому однойменне . Тривалий час його вважали найнесприятливішим з екологічного погляду районом Москви через розташування тут Московського нафтопереробного заводу, який 2011 року розпочав масштабну екологічну модернізацію.

Територія та межі Площа району за даними Мосміськстату становить 806 га (за даними районної управи — 950,25 га). Населення станом на 2026 рік — 32 128 осіб.

Район Капотня межує з районами: та (ПСАО), (ПАО), а також із містами Московської області: Дзержинський і Котельники.

Герб і прапор Герб і прапор району затверджені та внесені до Геральдичного реєстру міста Москви з присвоєнням реєстраційного номера 18 березня 2004 року.

Герб району являє собою золотий щит московської форми з блакитними смугами по краях, у центрі якого зображено нафтову краплю, всередині якої міститься золота яблуня із сімома яблуками на гілках. Нафтова крапля нагадує про Московський нафтопереробний завод, розташований на території району, а золоте поле — про його успішність. Яблуня символізує процвітання району, а яблука — плоди праці місцевих жителів. Смуги натякають на Москву-ріку, вздовж якої проходять південно-західні межі району.

Населення

Національний склад За підсумками перепису населення 2020 року проживали такі національності (національності менш як 0,1 % та інші — див. у виносці до рядка «Інші»):

Національність Чисельність, осіб ЧасткаРосіяни 26 306 80,18 %Вірмени 207 0,63 %Татари 171 0,52 %Таджики 123 0,37 %Азербайджанці 119 0,36 %Узбеки 93 0,28 %Українці 72 0,22 %Киргизи 50 0,15 %Казахи 38 0,12 % ІншіАбхази (1), Аварці (4), Адигейці (1), Американці (1), Арабі (1), Балкарці (5), Башкіри (9), Білоруси (14), Буряти (2), Гагаузи (1), Греки (2), Грузини (32), Даргінці (3), Євреї (19), Єзиди (3), Інгуши (3), Індійці (5), Кабардинці (2), Китайці (3), Корейці (1), Лезгіни (20), Литовці (1), Марійці (2), Молдавани (6), Мордва (28), Німці (3), Осетини (8), Перси (1), Поляки (1), Рутульці (1), Табасарани (1), Турки (3), Туркмени (3), Удмурти (4), Чеченці (2), Чуваши (13), Ті, хто вказав іншу відповідь про національну належність (1049), Немає національної належности (64), Особи, в переписних листах національну належність не вказано (4307) 5629 17,17 % Разом 32 808 100,00 %

Походження назви Сучасну назву район дістав на честь однойменного села, яке колись розташовувалося на цій території. Назва села, ймовірно, походить від слова «коптити»: місцеві жителі займалися, вочевидь, рибальством, а згодом коптили улов.

Історія На території сучасного району колись розташовувалося село Капотня, а також присілки і .

Капотня Перша згадка про село Капотня (раніше — село Копотеньське) трапляється в духовній грамоті, датованій 1336 роком, за якою великий московський князь Іван Данилович Калита заповів старшому синові — майбутньому князю Симеону Гордому — село Копотеньське, яке на той час налічувало 150 селянських дворів (600–700 осіб): «…Се далъ есмь с(ы)ну своему болшему Семену… село Копотеньское…». У подальшому село часто згадується в духовних грамотах московських князів Симеона Гордого, Івана Красного, Дмитра Донського.

З першої половини XV століття село належало Миколо-Угрешському монастирю, що розташовувався неподалік.

У середині XVII століття в Капотні було збудовано дерев’яну церкву, яку згодом замінили 1789 року кам’яним храмом, освяченим того ж року на свято Різдва і названим .

У 20-х роках XVII століття Московський повіт було поділено на три частини, одна з яких — Замосковська — своєю чергою поділялася ще на дві. У тій, що розташовувалася на схід від Москви, утворився Капотненський стан, названий так за селом.

Пізніше Капотня входила до Ухтомського повіту. 1918 року село Капотня перетворили на селище. У межах свого історичного планування селище існувало до 1930-х років, а після будівництва поблизу нафтопереробного заводу у 1953 році його перетворили на робітниче селище. Указом Президії Верховної Ради РРФСР № 437 від 18 серпня 1960 року у зв’язку з будівництвом кільцевої автомобільної дороги його внесли до міської межі м. Москви. Нині Капотня територіально належить до Південно-Східного адміністративного округу міста Москви.

На честь колишнього села дістали назву район Капотня, , промзона «Чагіно-Капотня» та нумеровані Капотненські проїзди.

Чагіно Відоме з 1668 року як присілок села Котельниково, у 1725 році — Коломенського. 1904 року село майже повністю зруйнував смерч, згодом його відновили. З 1960 року — у межах Москви. Нині на території колишнього села розташована промзона «Чагіно-Капотня». Окрім промзони, на честь села названо , що веде з Любліно до промзони«Карта окрестностей Москвы» 1900 г. // Краеведческий сайт LAND-X.ORG .

Рязанцево У XVIII столітті — присілок села Капотня. З 1960 року — у межах Москви. Топонім не зберігся: нині на місці Рязанцево розташовані 5-й квартал Капотні, МКАД і .

Доброустрій району У Капотні реалізується перший проєкт комплексного доброустрою району. У межах програми «Мій район» в Капотні замінили асфальт, зупинкові павільйони та вуличні ліхтарі, численні дроти й кабелі було сховано під землю. Збудовано сучасні спортивні та дитячі майданчики. Замість вузьких тротуарів з’явився зручний пішохідний простір. Крім того, оновлено набережну: в Капотні з’явилися «плавучі» екостежки, велодоріжка «Капотня — Мар’їно» та різні артоб’єкти.

Парки та сквери Парк на набережній Москви-ріки в Капотні — територія на березі річки Москви, що охоплює ще й частину державного природного ландшафтного заказника. На півночі прилягає до в районі , на півдні обмежений МКАД. До 2019 року ці землі здебільшого становили засмічені пустирі та гаражні кооперативи. Проєкт створення парку ліг в основу загального доброустрою Капотні в межах програми «Мій район», а 2019 року став флагманським напрямом програми. Проєкт парку створений архітектурним бюро Wowhaus. Площа проведених робіт у районі становила 120 га, паркова зона — 50 га. Будівельні роботи тривали з квітня до осені 2019 року. У парку створено набережну біля води (облаштовану оглядовими майданчиками з шезлонгами), а також бульварну частину. Територію ландшафтного заказника збережено: через неї прокладено дві підняті над землею екостежки (450 і 800 метрів). У парку встановлено артоб’єкт «Маяк» — металеву вежу заввишки близько 15 метрів. Через природні перепади висот парк облаштовано за терасним принципом і він став багаторівневим. Тут функціонують дитячі та спортивні майданчики, місця для пікніків, мережа пішохідних доріжок і велодоріжка.

Народний парк «Яблуневий сад» створили 2014 року мешканці району на місці внутрішньодворової території у 3-му районі Капотні. У парку є дитячі та спортивні майданчики, місця для тихого відпочинку. Площа зеленої зони становить близько 1,4 га. Згодом парк було впорядковано. Концепцію оновлення розробила проєктна організація «Ера Проект».

Підприємства та організації Станом на 2026 рік у районі налічується понад 100 підприємств, установ та організацій різних форм власности, працюють 2 банки, розвивається приватний сектор, розташовані 2 установи ФСВП РФ. У північно-східній частині району на перетині вул. та МКАД розташований Садовод (ринок)|ринок «Садовод».

Найбільші підприємства: АТ «Газпромнєфть — Московський НПЗ»; асфальтобетонний завод № 4 (не функціонує); ЗАТ «Рэмос-н»; ВАТ «Хроматограф»; ВАТ «Завод спеціальних монтажних виробів»; завод «Конекс»; ТОВ «Люблінстрой-1», «Промфінстрой», «Айвазовський».

Охорону здоров’я району представляє поліклінічне відділення Капотня ГКБ імені Демихова.

Московський нафтопереробний завод На території району розташований Московський нафтопереробний завод, який було введено в експлуатацію 4 квітня 1938 року. На підприємстві працює понад 4 тисячі осіб.

Основним видом діяльності Московського НПЗ є переробка нафти та виробництво пального. Завод забезпечує понад третину ринку пального столичного регіону. З 2013 року завод повністю перейшов на виробництво бензину та дизельного пального високого екологічного класу Євро-5. Використання такого пального дозволяє у п’ять разів (порівняно з Євро-4) знизити навантаження на атмосферу від автомобільних викидів. Окрім цього, на заводі виробляється така продукція:

авіаційний гас, суднове паливо; полімери для виробництва ПВХ-вікон, труб, пакування; скраплений газ для комунально-побутової сфери, нафтохімії та подальшого виробництва пластмас і синтетичних каучуків; бітум для дорожніх робіт; гранульована сірка для виробництва добрив.

Модернізація заводу 2011 року компанія «Газпром нєфть» розпочала масштабну модернізацію Московського НПЗ. Для поліпшення екологічної ситуації було впроваджено широкий комплекс заходів, які вже дозволили зменшити загальний вплив на довкілля вдвічі, а до 2021 року цей вплив мав бути знижений ще на 50 %.

З 2015 року на території МНПЗ працює автоматизована система моніторингу повітря. Встановлено екоінформер, щоб мешканці прилеглих районів могли спостерігати за станом довкілля.

Різні установи та зони відпочинку Для підлітків і дітей тут працюють 4 загальноосвітні школи, 5 дитячих садків, музична школа імені Калініна та 2 бібліотеки.

Також у районі розташовані ГБУК «Палац культури “Капотня”» та стадіон «Зміна», на полі якого раніше тренувалися такі футболісти як Дмитро Хлєстов, Денис Бояринцев, Микита Баженов, Олексій і Василь Березуцькі.

На території району розташований гольф-клуб «ТАЙГЕР», відкритий 2008 року, акредитований Асоціацією гольфу Росії та внесений до реєстру гольф-клубів під номером RU77000009.

ДК «Капотня» ДК «Капотня» — один із великих культурних центрів на південному сході Москви та головна культурна установа району Капотня. Тут регулярно відбуваються виставки, вистави, лекції, концерти, майстер-класи, фестивалі та інші заходи.

Театрально-концертна зала Палацу культури розрахована на 688 глядачів. Крім того, в установі є спортивна зала, зала фізичної адаптації та три танцювальні зали. Для дітей і дорослих організовано творчі гуртки та спортивні секції різних напрямів.

Споруджений на початку 1970-х років у складі торгово-громадського центру. Автори проєкту: архітектори Е. Ю. Андрашников, Н. Є. Насонова, Г. А. Заденварк, , Н. А. Кайданов, інженер М. В. Старовєрова.

Транспорт Капотня — один із небагатьох районів Москви, розташованих у межах МКАД (разом із такими районами, як Ярославський, , Коптєво та Південне Медведково), де досі не побудовано жодної станції метро. Найближча станція метро, до якої можна дістатися громадським транспортом, — «Братиславська». Водночас географічно найближча станція — «Алма-Атинська», однак район , де розташована станція, відокремлений від Капотні річкою Москва, і прямого сполучення немає.

У вересні 2018 року стало відомо, що у віддаленій перспективі до району планують провести гілку метро, яка, за попередніми даними, проходитиме від станції «Кленовий бульвар» через станцію «Братиславська». Наразі будівництво такої гілки заплановане не раніше 2030 року.

Є лише два виїзди з району — до та до 16 км МКАД.

Наземний громадський транспорт У районі діють 7 автобусних маршрутів, які обслуговуються філією «Південна» :

2 обласні (підмосковні) автобусні маршрути: +Автобуси та їхні маршрути305 (обласний автобус)Площа Святителя Миколая — «Любліно» (із зупинками в районі Капотня в обох напрямках: «МКАД», «Філіал лікарні імені Демихова», «Стадіон»)1063 (обласний автобус) «Алма-Атинська» (південний вестибюль) — Університет «Угреша» (із зупинками в районі Капотня тільки у вказаному напрямі: «Стадион», «Філіал лікарні імені Демихова», «МКАД»)

Храм Різдва Пресвятої Богородиці У районі розташований , що входить до складу Російської православної церкви, за адресою: Перший Капотнинський проїзд, будинок 10. Храм збудовано у 1866—1870 роках на місці дерев’яної церкви, пошкодженої ураганом. Виконаний у російському стилі. Закритий 1938 року, повернутий вірянам 1991 року. Головний престол — Різдва Пресвятої Богородиці.

Примітки