Ваксі Гордон (; справжнє ім'я — Ірвінг Векслер (); 19 січня 1888, Нижній Іст-Сайд, Нью-Йорк — 24 червня 1952, Алькатрас, Каліфорнія) — американський гангстер єврейського походження, один із найвідоміших бутлегерів доби сухого закону. Був близьким соратником Арнольда Ротштейна та контролював значну частину нелегальної торгівлі алкоголем на східному узбережжі США.

Після смерті Ротштейна вступив у конфлікт із майбутніми лідерами Національного злочинного синдикату — Меєр Ланськи та Лакі Лучано. У 1933 році був засуджений за ухилення від сплати податків, а після звільнення повернувся до кримінальної діяльності, пов'язаної з торгівлею наркотиками.

Біографія

Ранні роки

Ірвінг Векслер народився 19 січня 1888 року в районі Нижній Іст-Сайд у Нью-Йорку в родині єврейських іммігрантів із Польщі.

Ще в дитинстві став відомим як кишеньковий злодій. За легендою, своє прізвисько «Ваксі» ( — «вощений») він отримав через виняткову майстерність у крадіжках гаманців — нібито його жертви втрачали їх так легко, наче кишені були змащені воском.

У 1914 році взяв участь у вуличній бандитській сутичці, під час якої загинув судовий службовець Семюел Страус. Векслера судили за вбивство, але в лютому 1917 року присяжні виправдали його.

На початку 1910-х років Гордон приєднався до угруповання профспілкових бойовиків, очолюваного гангстером Бенні «Доупі» Файном Завдяки організаторським здібностям він швидко привернув увагу Арнольда Ротштейна, який переманив його до власної організації. Саме Ротштейн залучив Гордона до контрабанди алкоголю після запровадження сухого закону.

Діяльність під час сухого закону

З часом Гордон став головним керівником більшості бутлегерських операцій Ротштейна на східному узбережжі США, особливо в штатах Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Він організував масштабне ввезення канадського віскі через кордон між Канадою та США та створив розгалужену мережу збутуAlfred W. McCoy: The Politics of Heroin. CIA complicity in the global Drug trade, Lawrence Hill Books. 1972 (Review Edition), ISBN 0-06-012901-8.

За оцінками сучасників, Гордон заробляв до двох мільйонів доларів на рік. Він володів броварнями, лікеро-горілчаними підприємствами, численними спікізі (нелегальними барами) та розкішними особняками у Нью-Йорку та Філадельфії. Гордон став відомим своїм показним способом життя, пересуваючись лімузинами та мешкаючи в найдорожчих готелях МангеттенаJohn Dickie: Cosa Nostra: Die Geschichte der Mafia, Frankfurt a. M. 2006, Fischer Verlag, S. 265, 265, 273ff, 279ff, 291ff, 351, 358, 362ff, 381ff, 419. ISBN 978-3-596-17106-4.

Після вбивства Арнольда Ротштейна у 1928 році становище Гордона почало погіршуватися. Спочатку він уклав союз із майбутніми керівниками американського кримінального синдикату Лакі Лучано, Лепке Бухалтером та Меєром Ланськи.

Однак невдовзі між Гордоном та Ланскі виникли суперечки щодо контролю над бутлегерством та азартними іграми. Конфлікт переріс у справжню гангстерську війну, під час якої з обох сторін загинули численні спільники. У 1933 році Ланскі та Лучано передали федеральній владі інформацію про фінансові махінації Гордона. Результатом стало його засудження за ухилення від сплати податків.

Засудження та ув'язнення

Розслідування показало, що Гордон контролював підприємства, транспорт, склади та іншу власність загальною вартістю в мільйони доларів, не декларуючи свої доходи та не сплачуючи податків. Суд визнав його винним і засудив до десяти років позбавлення волі.

На момент вироку Гордон був одружений із дочкою рабина. Його син навчався у медичній школі та планував звернутися до суду з проханням про пом'якшення покарання батькові. Однак дорогою додому студент загинув в автомобільній аварії, спричиненій несприятливими погодними умовами. Трагедія серйозно вплинула на сім'ю Гордона та призвела до руйнування шлюбу.

Пізні роки

Після звільнення з в'язниці Гордон виявив, що його злочинна імперія фактично перестала існувати. Колишні політичні зв'язки більше не підтримували його. За словами журналістів, він тоді сказав:

Переїхавши до Каліфорнії, Гордон спробував займатися легальним бізнесом. Під час Другої світової війни він придбав близько 10 тисяч фунтів дефіцитного цукру, який перепродував на чорному ринку.

Розслідування ФБР встановило, що після втрати бутлегерського бізнесу Гордон налагодив міжнародні зв'язки у сфері наркоторгівлі. Вважається, що він отримав контроль над частиною західного узбережжя США як територією збуту імпортованих наркотиків.

Останній арешт і смерть

У 1951 році Гордона заарештували після продажу героїну поліцейському під прикриттям. Під час затримання 62-річний гангстер нібито пропонував детективу всі свої гроші в обмін на звільнення. Коли той відмовився, Гордон жартома попросив краще застрелити його, ніж заарештовувати за торгівлю наркотиками.

Суд визнав його винним. З огляду на довгу кримінальну біографію Гордона засудили до 25 років позбавлення волі у федеральній в'язниці Алькатрас. 24 червня 1952 року він помер у в'язниці від серцевого нападу.

Див. також

Сухий закон у США Національний злочинний синдикат Алькатрас Американська мафія

Примітки

Література Almog, Oz, Kosher Nostra Jüdische Gangster in Amerika, 1890–1980; Jüdischen Museum der Stadt Wien; 2003, Text Oz Almog, Erich Metz, Chiocca, Olindo Romeo. Mobsters and Thugs: Quotes from the Underworld. Toronto: Guernica Editions, 2000. Fried, Albert. The Rise and Fall of the Jewish Gangster in America. New York: Holt, Rinehart and Winston, 1980. Kelly, Robert J. Encyclopedia of Organized Crime in the United States. Westport, Connecticut: Greenwood Press, 2000. Messick, Hank. Lansky. London: Robert Hale & Company, 1973. Phillips, Charles and Alan Axelrod. Cops, Crooks, and Criminologists: An International Biographical Dictionary of Law Enforcement, Updated Edition. New York: Checkmark Books, 2000. Sifakis, Carl. The Encyclopedia of American Crime. New York: Facts on File Inc., 2001. Sifakis, Carl. The Mafia Encyclopedia. New York: Da Capo Press, 2005.

Посилання