Паливна криза в Росії почалася в серпні 2025 року внаслідок систематичних ударів Сил оборони України по російській нафтовій промисловості та заводах, що призвело до падіння виробництва і дефіциту пального на території Росії та окупованих нею територіях України.

Історія

2025 У ході російсько-української війни українські безпілотники атакували російські нафтопереробні заводи починаючи з 2024 року, але до середини 2025 року ці атаки не призводили до серйозних перебоїв із постачанням палива — до початку сезонного літнього туризму 2025 року в Криму. Російський уряд вводив заборони на експорт бензину з березня 2024 з перервами.

Протягом 2025 року Збройні Сили України завдали численних атак по російських НПЗ та інших об'єктах нафтопереробки, у тому числі віддалених від районів бойових дій. За даними The Economist, атак українських безпілотників і ракет зазнали більше половини російських НПЗ. У серпні різні джерела давали мінімальну оцінку обсягу зменшення потужностей нафтопереробки внаслідок ударів близько 13—23 %. До того моменту оглядачі зазначали, що порушення роботи залізниць та аеропортів через українські атаки змусили росіян пересідати на автомобілі, що створило додаткове навантаження. Результатами цього стали різке здорожчання бензину, в низці регіонів Росії та на окупованих територіях, а також введення обмежень на продаж палива через АЗС. Наприкінці липня 2025 року Росія знову обмежила експорт бензину.

27 серпня стався потужний вибух на Рязанському НПЗ, одному з головних виробників бензину для московського ринку. Повторювані удари безпілотників не давали відремонтувати уражені заводи до наступної атак. Крим та Далекий Схід Росії стали першими територіями, які зіткнулися з нестачею бензину ще в серпні.

До вересня 2025 року обсяги переробки нафти у Росії скоротилися майже на 20 %. Дефіцит бензину почався в Поволжі, на півдні та в центральній частині Росії. До 29 вересня проблеми з паливом посилилися й поширилися на більшу частину країни, призвівши до зростання цін, запровадження норм продажу в одні руки, довгих черг, а також повної відсутності бензину на частині автозаправок.

До 28 вересня простоювали вже 38 % потужностей з первинної переробки нафти, виробництво бензину за вересень скоротилося на 1 млн тонн, а його дефіцит на внутрішньому ринку досяг 20 % від споживання. Загалом понад 20 регіонів, від Сахаліну до Нижегородської області, зіткнулися з нестачею палива.

До середини жовтня перебої з постачанням бензину поширилися щонайменше на 57 регіонів Росії. У жовтні 2025 року уряд оголосив про мораторій на обнулення паливного демпфера, виведення з-під акцизу зимового дизельного палива, а також про продовження заборони на експорт бензину до 1 травня 2026 року.

До жовтня кількість атак українських безпілотників досягла рекордного рівня: в серпні було атаковано 14 нафтопереробних заводів, а у вересні — вісім. Це означає, що з січня 2025 року постраждав 21 із 38 великих нафтопереробних заводів Росії. Деякі АЗС були змушені закритися зовсім, не мавши можливості підвищити ціни через антимонопольні обмеження. У Криму російська окупаційна влада обмежила продаж бензину 20 літрами на людину і встановила цінові обмеження.

Водночас, станом на жовтень 2025 року експорт сирої нафти танкерами помітно зріс.

У листопаді 2025 року агентство Reuters повідомило, що переробка нафти в Росії за рік скоротилася лише на 3 %, попри атаки, оскільки нафтопереробні заводи уникли різкого спаду, використавши резервні потужності для компенсації збитків. Відповідно до звіту, заснованому на інформації з трьох російських галузевих джерел, у розпал атак у період із серпня по жовтень було зупинено 20 % потужностей російських нафтопереробних заводів, але це призвело лише до зниження загального обсягу переробки нафти в Росії на 6 %.

2026 Навесні 2026 року українські атаки посилились. За травень було атаковано 8 з 10 найбільших НПЗ Росії, наприкінці травня більшість великих нафтових підприємств в центральній частині країни скоротили або зупинили роботу. Сукупна частка атакованих НПЗ становить 30 % бензину та 25 % дизеля. Експорт сирої нафти знову збільшився через надлишок ресурсу внаслідок неможливості переробки, що принесло Росії значні доходи через високі ціни на нафту на тлі війни США з Іраном. Ці атаки президент України Володимир Зеленський назвав однією зі складових примусу Росії до завершення війни.

Втрати в НПЗ завдали прямих збитків на 7-8 млрд доларів. Крім НПЗ було атаковано понад 70 потужностей зберігання, нафтопроводи та станції перекачування, які впливають на можливість заводів переробляти сировину. Було атаковано станції: «Сонячногірська» під Москвою, «Ярославль-3», «Палкіно», «Второво» і «Лобково» у Володимирській області, «Єфимовка» під Волгоградом. Окрім прямих наслідків, це призводить до збільшення кількості домішок до пального, в результаті неякісне пальне впливає на ресурс двигунів.

Станом на 17 червня діяли обмеження на відпуск пального в 53 регіонах Російської Федерації та окупованих територіях України. На багатьох АЗС виникла нестача пального, компанії «Роснефть», «Башнефть» і ТНК заборонили продаж бензину в каністри по всій країні. Ціна на дизель зросла на 36 %, на авіаційне пальне — на 40 %. Численні черги на російських АЗС демонструють росіянам глибину паливної кризи й зменшують вплив державної пропаганди та підтримку війни. У травні 58 % росіян зазначили, що закінчення війни та покращення економічного становища є для них найвагомішими пріоритетами.

Ситуацію на фронті та окупованих територіях для росіян погіршують українські удари по автоцистернах на окупованих територіях і мостах за допомогою «мідлстрайків». З 22 травня в окупованому Криму почались обмеження на продаж палива до 20 літрів на одне авто, в червні розпочались кілометрові черги на заправки та проблеми з громадським транспортом, було запроваджено QR-коди на пальне. 21 червня продаж пального для цивільних у Криму було повністю зупинено. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді заявив, що метою є повна ізоляція Криму від Росії.

Після того як наприкінці липня перша хвиля дефіциту палива в Росії дещо вщухла завдяки заборонам на експорт сирої нафти, зниженню стандартів якості палива, імпорту палива з-за кордону та іншим спробам Кремля пом’якшити ситуацію, на початку серпня ефект від цих заходів частково зник. 17 серпня агентство Reuters повідомило, що по країні прокотилася друга хвиля дефіциту пального. Десять регіонів — Оренбурзька, Липецька, Тверська, Краснодарська, Забайкальська, Приморська, Красноярська, Орловська, Тува та Хакасія — які раніше послабили обмеження на пальне, до 14 серпня знову їх посилили, а свідки у Московській області 17 серпня повідомили, що на кількох заправних станціях бензин (пальне) вже закінчився, хоча на той час більшість станцій все ще пропонували дизельне пальне. За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарної біржі (SPIMEX), у першій половині серпня обсяги продажів бензину в Росії знизилися на 20 % порівняно з другою половиною липня.

Примітки

Джерела