Carex paysonis — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Альберта, Британська Колумбія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Юта, Вайомінг). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі. Населяє субальпійські та альпійські луки; на висотах 2100–3500 метрів.
Біоморфологічна характеристика Стебла 15–50 см. Листя прикореневе; проксимальне листя з пластинами 3–6 мм завширшки. Суцвіття: колоски роздільні, видовжені, 5–25 × 4–6 мм; проксимальний колос часто звисає, на довгій ніжці; бічні колоски 2–4; дистальні колоски прямовисні, на короткій ніжці. Маточкові луски світло-коричневі або червонувато-чорні, краї іноді напівпрозорі, середня жилка не або іноді виступає, того ж кольору, що й тіло, непомітні або світліші та помітні, ланцетні, верхівка гостра або коротко-мукронатна, коротша або довша та вужча за перигінію. Перигінія проксимально блідо-жовта, дистально пурпурно-чорна, з прожилками, широко яйцеподібна або оберненояйцеподібна до круглої, 3,5–4 × 1,5–1,75 мм, гладка; дзьоб 0,3–0,5 мм, гладкий. Плодоношення з травня по вересень.
Примітки