Мангри Амапи (ідентифікатор WWF: NT1402) — неотропічний екорегіон мангрових лісів, розташований на північному сході Бразилії.

Географія Екорегіон мангрів Амапи охоплює ділянки мангрових лісів, поширені на узбережжі Атлантичного океану в штаті Амапа на крайньому північному сході Бразилії. Він простягається від гирла річки на південь до гирла Амазонки. Його площа становить близько 1550 км², або близько 13 % від усіх мангрів Бразилії.

Мангрові ліси Амапи поширені на прибережних низовинах, які сформувалися в голоцені внаслідок накопичення річкових відкладів, що переносяться з сильними течіями. Ці течії несуть амазонську прісну воду та осад на північ, утворюючи нестабільні острови та мулисті мілини з дрібнозернистої глини, порізані складною системою . Ці мулисті мілини, де припливно-відпливні коливання підтримують баланс прісної та солоної води, з часом колонізуються манграми. Внаслідок низинного рельєфу та високих припливів, амплітуда яких може досягати 5,2 м, мангри можуть простягатися до 20-40 км вглиб узбережжя, де вони переходять у варзейські ліси та савани Маражо.

Клімат В межах екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура становить 25-26 °C, а середньорічна кількість опадів може досягати 4000 мм. Сухий сезон в регіоні дуже короткий і триває лише два місяці.

Флора Мангри, поширені на узбережжі Амапи, формують низку паралельних зон, що простягаються уздовж берегової лінії. Структура та видовий склад мангрів у кожній зоні залежать від частоти повеней, ступеня заболочення, доступності поживних речовин, солоності ґрунту та притоку прісної річкової води. Як правило, у мангрових лісах переважають (Laguncularia racemosa) та різні види (Avicennia spp.) і ризофор (Rhizophora spp.).

У мангрових лісах, що ростуть на нещодавно сформованих прибережних мілинах, де найбільше відчувається вплив морської води, переважають чорні мангри (Avicennia germinans) та (Avicennia schaueriana). Останні можуть виростати до 45 м заввишки, однак зазвичай лісовий намет у прибережних мангрових лісах розташований на висоті 15-20 м над землею. Далі вглиб узбережжя поширені червоні мангри (Rhizophora mangle), а ще далі — (Rhizophora racemosa), (Rhizophora harrisonii), білі мангри (Laguncularia racemosa) та (Conocarpus erectus).

Окрім мангрових дерев, в екорегіоні поширені й інші види рослин, зокрема (Sporobolus alterniflorus) на звернених до моря узліссях, а також (Hibiscus tiliaceus) та (Acrostichum aureum) на внутрішніх узліссях та на сухих солончаках, оточених манграми. Внаслідок сильних опадів та значного притоку прісної річкової води солоність водно-болотних угідь регіону є відносно низькою. Завдяки цьому серед мангрових заростей можуть рости пальми асаї (Euterpe oleracea) та (Attalea speciosa), а також прісноводні макрофіти, зокрема (Montrichardia arborescens). Серед інших характерних для тропічних лісів видів, поширених в екорегіоні, слід відзначити (Dalbergia brownei) та (Rhabdadenia biflora).

Дослідження осадових кернів з прибережної рівнини поблизу показало історію еволюцій мангрових та варзейських лісів Амапи протягом пізнього голоцену. У відкладах віком 2100 років відсутні будь-які сліди мангрових заростей. Протягом наступної фази відбувалося формування припливних мілин та каналів. Уздовж цих каналів поступово формувалися мангрові ліси, а на узвишшях — трав'янисті луки. В подальшому розвиток мангрів зупинився, а площа варзейської рослинності розширилася, що свідчить про збільшення притоку прісної води та зменшення солоності. Протягом останньої, сучасної фази площа як варзейських, так і мангрових лісів збільшувалася, ймовірно, внаслідок підвищення рівня моря.

Фауна Мангрові ліси Амапи є важливим середовищем існування для численних морських і прісноводних видів риб та безхребетних тварин, а також для багатьох видів водоплавних та коловодних птахів і плазунів. Серед птахів, поширених в манграх регіону, слід відзначити червоного ібіса (Eudocimus ruber), прибережну агиртрію (Chrysuronia leucogaster), зеленогорлого колібрі-манго (Anthracothorax viridigula), великого ані (Crotophaga major), (Buteogallus aequinoctialis), велику чепуру (Ardea alba), блакитну чепуру (Egretta caerulea), кокої (Ardea cocoi), мангрову чаплю (Butorides striata), червонолобу якану (Jacana jacana), зеленого рибалочку (Chloroceryle americana), короткохвостого папугу (Graydidascalus brachyurus), венесуельського амазона (Amazona amazonica), жовтогорлого мочарника (Certhiaxis cinnamomeus), гвіанського віреончика (Hylophilus pectoralis) та мангрового тамаруго (Conirostrum bicolor). Взимку тут зустрічаються перелітні тундрові побережники (Calidris pusilla).

Серед ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), ягуара (Panthera onca), пуму (Puma concolor), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi), тайру (Eira barbara), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), майконга-крабоїда (Cerdocyon thous), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris), низинну паку (Cuniculus paca), (Alouatta macconnelli), (Chiropotes chiropotes) та (Sapajus apella). Більшість з цих видів не живуть у мангрових лісах, а відвідують їх час від часу у пошуках їжі, води та притулку. У річках, що протікають через територію регіону, зустрічаються американські ламантини (Trichechus manatus) та прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis), а на морських узбережжях — рідкісні зелені черепахи (Chelonia mydas) та шкірясті черепахи (Dermochelys coriacea).

Збереження Через низьку щільність населення та відносну важкодоступність мангрові ліси Амапи залишаються одними з найбільш незайманих мангрів Америки. Тим не менш, людський вплив тут присутній: місцеві рибалки ловлять у манграх рибу та інші морські організми, використовують мангрову деревину як паливо та матеріал для будівництва човнів і жител. З кори мангрових дерев отримують таніни, які використовуються для фарбування вітрил. Основними видами економічної діяльності, які загрожують природі екорегіону, є вирубка мангрових лісів, видобуток корисних копалин, надмірний вилов риби, крабів та креветок, а також надмірний випас худоби. Найбільш прямий вплив на мангрові ліси має вилов крабів, які є ключовими видами у мангрових екосистемах. Основними природоохоронними територіями екорегіону є Національний парк Кабо-Оранж та .

Примітки

Посилання «Amapá mangroves». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Amazon-Orinoco-Southern Caribbean Mangroves» — One Earth.