Carex petasata — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: зх. Канада й зх. США (Аляска, Альберта, Аризона, Британська Колумбія, Каліфорнія, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Північно-Західні території, Орегон, Саскачеван, Юта, Вашингтон, Вайомінг, Юкон). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Середовище проживання Сухі та вологі луки, трав'янисті угіддя, відкриті ліси; 500 м до межі лісу.
Біоморфологічна характеристика Рослини утворюють густі дерновини. Стебла 30–85 см. Листя: піхви адаксіально біло-нарівпрозорі, верхівки U-подібної форми, видовжені понад 2,8 мм; дистальні язички 2–5 мм; пластинки (2)3–4 на фертильному стеблі, 10–30(40) см × 2–4(5) мм. Суцвіття відкриті, жорстко прямовисні, зелені, золотисті або блідо-коричневі, (2)2,5–4,5(6) см × 9–16 мм. Колосся (3)4–7, розташовані один від одного, чітко виражені, веретеноподібні, яйцеподібні або оберненояйцеподібні, 15–27 × 5,5–9 мм. Маточкові луски білувато-зелені або золотисті, із зеленуватою до золотистої середньої смужкою, ланцетні або яйцеподібні, 5,8–7,6 мм, ± дорівнюють перигінії, приховують дзьобики, край білий, 0,2–0,7 мм завширшки, верхівка гостра або загострена. Тичинкові луски з біло-напівпрозорим краєм (0,2)0,3–0,7 мм завширшки. Перигінії від притиснутих до висхідних, білувато-зелені до коричневих, помітно абаксіально з 10–19 жилками, помітно адаксіально з 4–10 жилками, 6–8 × 1,7–2,4 мм, товщиною 0,5–0,9 мм, край плоский, включаючи крило шириною (0,2)0,3–0,5 мм, війчасто-пилчасті принаймні дистально; дзьоб зелений, червоно-коричневий, коричневий або золотистий, біло-напівпрозорий на кінчику, циліндричний, некрилатий, ± цільний до 1 мм або плоский, ± війчасто-пилчастий, абаксіальний шов з помітним білим краєм, відстань від кінчика дзьоба до сім'янки (2,8)3,2–4,6 мм. Сім'янки від еліптичних до зворотно-еліптичних, 2,2–3 × (1,1)1,3–1,8 мм, товщиною 0,5–0,7 мм. Плодоносить влітку.
Примітки