Григоріос Константас (; ) — грецький просвітник, педагог і діяч новогрецького Просвітництва. Брав активну участь у розвитку грецької освіти, а під час Грецької революції долучився до визвольної боротьби. Життєпис Григоріос Константас народився 1753 року в селі Міліес у Фессалії. Початкову освіту здобув у рідному селі. У двадцятирічному віці вирушив на Афон, згодом навчався на Хіосі та в Константинополі, де відвідував церковні школи.
1780 року переїхав до Бухареста, а від 1784 року викладав у Князівській академії. 1788 року вирушив до кількох європейських міст, зокрема Відня, Галле та Падуї, де продовжив навчання. 1803 року разом з Антимосом Газісом розпочав підготовку до створення в рідному Міліесі вищого навчального закладу з бібліотекою приблизно на 4 тисячі томів. Проєкт підтримав Газіс, однак через обмеження османської влади його вдалося реалізувати лише частково у 1814–1816 роках. Константас відмовився від пропозицій викладати в Ясській академії та очолити Патріаршу академію в Константинополі.
Напередодні Грецької революції Антимос Газіс запропонував йому вступити до таємного товариства Філікі Етерія, однак Константас відмовився. Після початку революції 1821 року він приєднався до грецьких повстанців. 1829 року був депутатом Четвертих Національних зборів у Аргосі. Після здобуття незалежності Греції працював учителем у сиротинці на острові Егіна, заснованому першим правителем країни Іоаннісом Каподистрією. Після прибуття до Греції короля Оттона залишив сиротинець і 1835 року повернувся до рідного Міліеса, який ще залишався під владою Османської імперії. Там продовжував педагогічну діяльність до самої смерті 1844 року.
Наукова діяльність 1791 року разом з ученим і священником Даніїлом Філіппідісом написав працю «Новітня географія» (), яка стала одним із найвизначніших творів новогрецького Просвітництва.
Книга відображала нові ідеї, що поширилися в Європі після Французької революції. Автори гостро критикували:
корупцію церковної ієрархії; бездіяльність чернецтва; народні забобони.
Праця була тепло сприйнята європейськими інтелектуалами, особливо у Франції, однак серед грецьких учених не набула значного поширення, насамперед через використання народної (димотичної) грецької мови замість традиційної книжної.
1800 року Константас також підготував до друку анонімний твір, що приписується Ніколаосу Маврокордатосу, «Парерги Філотея» (), виданий у Венеції. Крім того, він переклав низку творів, серед яких:
«Στοιχεία της Λογικής, Μεταφυσικής και Ηθικής» (, Франческо Соаве), Венеція, 1804 «Γενική Ιστορία» (, Аббе Мілліот), Венеція, 1806
Примітки