Станіслав Бочковський () — шляхтич герба Ґоздава , намісник воєводи Київського (1645).
На Житомирському сеймику 30 червня 1640, що відбувся після сейму у Варшаві, разом з воєводою Київським Янушем Тишкевичем-Логойським та маршалком сеймику Кшиштофом Тишкевичем, Станіслав Бочковський згадується серед осіб, що підписали ухвалу (ляудум) сеймика .
2 січня 1645 у Житомирі відбувся передсеймовий сеймик, під час якого піку досягло протистояння факцій Януша Тишкевича та Юрія Немирича. Станіслав Бочковський згадується серед учасників угрупування Януша Тишкевича, що заблокувало присутність Юрія Немирича на сеймику.
1 вересня 1645 року на посаді намісника воєводи Київського приймав скаргу шляхтича Івана Коленди, слуги державця сіл кн. Самуеля Корецького Даніеля Голуба, на ігумена Київського Миколо-Пустинського монастиря Ісаю Трохимовича.
Про працю на Станіслава Бочковського в якості інспектора для його сина згадує також Феодосій Васьковський, що пізніше став ігуменом Межигірського монастиря.
Після смерті Януша Тишкевича, його сестра Кристина, дружина Костянтина Єльця, винагородила Станіслава та його дружину Катерину (до шлюбу Лунка) Бочковських за службу своєму брату маєтком у селі Панасівка Білопільського ключа.
Станіслав Бочковський є прямим предком Леонарда Бочковського за батьківською гілкою.
Джерела