Покровська церква (також Свято-Покровська церква, в офіційних реєстрах пам'яток зустрічається як Церква Параскеви) — чинна дерев'яна парафіяльна церква в селі Озеро Луцького району Волинської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 2352-Вл). Побудована наприкінці XIX століття. З травня 2022 року парафія належить до Православної церкви України.

Історія

Передумови та зведення Згідно з документами, перша згадка про село датується 1577 роком під назвою Воля-Озерська. У минулому в селі існувала стара дерев'яна церква, присвячена Святій великомучениці Параскеві, яка згоріла у 1892 році. Відомо, що саме у цій старій церкві у 1892 році місцевий священник Лихницький здійснив обряд хрещення Михайла Кравчука — майбутнього видатного українського вченого-математика.

На місці попередньої згорілої церкви у 1898 році було зведено новий дерев'яний Свято-Покровський храмПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Жт.: 1914 г. — С. 231—232. За деякими іншими джерелами та офіційними реєстрами, роком побудови сучасної дерев'яної церкви зазначається 1900 рік. Будівлю звели на підвищеній місцевості неподалік від великого озера. Також на території храму знаходиться двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Діяльність у XX столітті Станом на кінець XIX століття у селі Озеро нараховувалося 44 доми та 234 жителіЦинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986. — С. 166.. За описом 1914 року Свято-Покровська церква характеризувалася як містка, але посередньо прикрашена будівля, що вже на той час потребувала ремонту. Тоді ж при парафії налічувалося 1460 прихожан. До парафії були приписані сусідні села: Гавчиці, Дідовичі, Вулька, Сокиричі та Човниця. При церкві діяла церковно-парафіяльна школа, яка розміщувалась у холодному приміщенні.

Фотографії новозбудованої Покровської церкви часів Першої світової війни (1916—1917 роки) збереглися в Австрійському державному архіві у Відні (досліджені краєзнавицею Тетяною Яцечко-Блаженко).

Метричні книги храму за 1797—1868 роки зберігаються у Державному архіві Житомирської області, а документи за 1924—1931 роки — у Державному архіві Волинської області.

Щодо діяльності храму в радянський період, зокрема з 1960 по 1989 роки, точних відомостей немає. Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради від 3 квітня 1992 року № 76 церква отримала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (під назвою «Церква Параскеви 1900 р.», охоронний номер 2352-Вл).

Перехід до Православної церкви України 8 травня 2022 року відбулися збори релігійної громади села Озеро, на яких парафіяни проголосували за вихід з-під юрисдикції Московського патріархату та приєднання до ПЦУ. 11 травня ініціативна група села отримала офіційне розпорядження від митрополита Луцького і Волинського Михаїла про перехід Свято-Покровської церкви до Волинської єпархії ПЦУ.

Колишній священник Михайло Журомський відмовився передати ключі від храму громаді, звернувшись із заявою до поліції. Через зачинені двері парафіяни були змушені проводити перші богослужіння на подвір'ї храму. Староста села Юрій Беденюк застерігав громаду від самовільного зламу замків, наголошуючи на статусі будівлі як пам'ятки архітектури.

У червні 2022 року парафіянам вдалося зняти замки та увійти до церкви. Тоді у храмі вперше відбулася молитва українською мовою, а представники Музею волинської ікони провели необхідну інвентаризацію майна.

У літературі Історія села Озеро та його колорит стали тлом для відомої повісті «Уляна» (1842 р.), яку написав класик польської літератури Юзеф Ігнацій Крашевський. Автор, який добре знав Волинь, у своєму творі (де село виведене під назвою Озерки) змалював побут місцевих жителів та описав місцеву дерев'яну трьохкупольну церкву, що стояла на пагорбі. Оскільки повість була написана у першій половині XIX століття, на сторінках твору зафіксовано атмосферу парафіяльного життя села до побудови сучасного Свято-Покровського храму.

Галерея

Примітки