Добруджансько-татарська мова (рум. Limba tătară dobrogeană, автоніми: tatarșa, tatar tĭlĭ) — тюркська мова, яка належить до кипчацько-ногайської підгрупи кипчацьких мовCurs practic de limbă tătară, Șukran Vuap-Mocanu, Universitatea din București, 1985. Вона є близькою родичкою кримськотатарської та ногайської мов.
Основний ареал поширення охоплює історичний регіон Добруджа, переважно на території сучасної Румунії, а також у прикордонних районах Болгарії. Через тривале проживання в поліетнічному середовищі мова зазнала потужного лексичного та структурного впливу з боку румунської мови, що виражається у великій кількості румунських запозичень.
Діалекти Татарська мова на території Румунії характеризується внутрішньою діалектною розгалуженістю і поділяється на три основні діалекти (або говірки)Eker, Süer (2006). Ekstra küçük bir dil olarak Romanya «Tatar Türkçesi» :
Добруджансько-татарський діалект (також відомий як кримський або степовий діалект; автоніми: Kîrîm, Bozkîr або Șól tílí). Є найчисельнішим, ним розмовляють близько 70 % румунських татар. Носії зосереджені переважно в південній та центральній частинах міста й повіту Констанца. Цей діалект зазнав суттєвого впливу з боку огузьких мов (зокрема турецької). Добруджансько-ногайський діалект (автонім: Nogay tílí). Ним користуються близько 20 % татарського населення країни. Поширений у повіті Тулча, а також у північних і віддалених районах повіту Констанца. Він є найбільш консервативним серед усіх діалектів і найкраще зберігає архаїчні кипчацькі елементи. Добруджансько-татський діалект (або прибережний діалект; автонім: Yalîbolu tílí). Охоплює близько 10 % носіїв. Поширений переважно навколо міста Хаджиоглу-Пазарджик (сучасний Добрич у Болгарії). Лінгвістично він є найближчим до огузької групи мов.
Фонетичні відмінності між діалектами Головні розбіжності між говірками виявляються в царині фонетики (вимови) та частково у словниковому запасі. У процесі міждіалектної взаємодії спостерігаються закономірні звукові переходи та заміни літер: Звуковий перехідВаріант IВаріант IIЗначення (румунською)Значення (українською)ç → șçeçekșeșekfloareквіткаf → pfîndîkpîndîkaluneфундук / лісовий горіхh → khaberkaberștiriновина / звісткаy → ğyolğolcaleшлях / дорогаș → skíșíkísíomлюдина
Писемність та абетка
Розвиток писемності для добруджансько-татарської мови пройшов кілька етапів кодифікації:
У 1956 році Інститут мовознавства Академії Румунії розробив спеціалізований варіант латинського алфавіту для татарської громади. Він містив такі специфічні графеми: `Á á`, `Č č` / `Ç ç`, `Ğ ğ` / `C c`, `Î î` / `I ı`, `Í í` / `Ĭ ĭ`, `Ñ ñ`, `Ó ó` / `Ö ö`, `Ș ș`, `Ț ț` / `Ts ts`, `Ú ú` / `Ü ü`. Фонетична система літер `î`, `ș` та `ț` була повністю адаптована з румунської графіки, тоді як літери `č`, `ğ`, `j`, `ñ`, `w` та `y` відображали звуки, запозичені з різних тюркських джерел.
У 2010 році було створено нову систему орфографії, яка наразі активно використовується Демократичним союзом татар-турків-мусульман Румунії (UDTTMR).
Паралельно власні варіанти алфавітів пропонував дослідник і перекладач Танер Мурат (Taner Murat). Його латиниця базувалася на розробках Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету (літери `Á`, `Ç`, `Ğ`, `Ñ`, `Î`, `Í`, `Ó`, `Ș`, `Ú`). Окрім цього, для публікацій він адаптував кирилицю (включаючи специфічні знаки `Ә`, `Җ`, `І`, `Ң`, `Ө`, `Ү`, `Ў`), давньотюркське рунічне письмо та персько-арабську в'язь (зокрема з літерою `ڭ`).
Сучасна офіційна абетка UDTTMR має такий вигляд: A aB bC cÇ çD dE eF fG gĞ ğH hI ıİ iĬ ĭJ jK kL lM mN nÑ ñO oÖ öP pQ qR rS sȘ șT tU uÜ üV vW wY yZ z
Порівняльна таблиця графічних систем Академічна латиниця (Бухарестський ун-т)Сучасний стандарт (UDTTMR)A aA aÁ á(A a)B bB bĞ ğC cÇ çÇ çD dD dE eE eF fF fG gG g(G g)Ğ ğH hH hI iİ iÍ íĬ ĭÎ îI ıJ jJ jK kK k(K k)Q qL lL lM mM mN nN nÑ ñÑ ñO oO oÓ óÖ öP pP pR rR rS sS sȘ șȘ șT tT tU uU uÚ úÜ üV vV vW wW wY yY yZ zZ z
Статус Добруджансько-татарська мова вперше отримала свою повноцінну писемність на основі латиниці у 1956 році. У 1957 році на факультеті іноземних мов та літератури Бухарестського університету було створено кафедру, на якій займалися дослідженням та вивченням мови румунських татар. Більшість її викладачів були випускниками історико-філологічного факультету Казанського університету за спеціальністю «Татарська мова та література». За часів комуністичного правління до Румунії з СРСР здійснювалися безуспішні спроби привезти книги татарською (або кримськотатарською) мовою для навчання добруджансько-татарської мови в Румунії. Наразі добруджансько-татарська мова викладається в деяких румунських школах за підручниками кримськотатарською мовою.
У Румунії видається чимало книг і журналів добруджансько-татарською мовою. Деякі словники були надруковані на замовлення Демократичного союзу татар-турків Румунії (UDTTMR). Існують також передачі на румунському телебаченні, в яких транслюються рубрики, пов'язані з вивченням добруджансько-татарської мови та культурою румунських татар, такі як «Tatarşa üyrenemĭz» () та «Romanya'dan Tatarlar» ()UDTTMR Rubric; Friday, 18:00 in LITORAL TV (See description)UDTTMR TV show; Friday, 18:00 in LITORAL TV (See description).
На сьогодні мова має офіційну підтримку в Румунії як мова меншини. Починаючи з новітнього періоду, добруджансько-татарську мову факультативно впроваджено як предмет викладання в окремих державних школах у регіонах компактного проживання громади. Закон Румунії встановив щорічне свято — 5 травня, яке на державному рівні відзначається як День татарської мови в Румунії.
Попри законодавчі кроки, лінгвісти вказують на загрозу зникнення мови через відсутність єдиного літературного стандарту. Дослідниця Нільгюн Ісмаїл (Nilghuin Ismail) описує поточну ситуацію так:
Див. також
Кримськотатарська мова Татарська мова Ногайська мова Тюркські мови
Примітки
Посилання
As an Extra Small Language Romanian Tatar Turkish Romanian Tatar language communication in the multicultural space The Turkish Language Spoken by the Turk-Tatar Community living in Romania Romanian Tatar in Omniglot Implementarea limbii tătare în școli Ziua limbii tătare din România