26 жовтня 1979 року Пак Чон Хі, третій президент Південної Кореї, був убитий під час вечері на конспіративній віллі Центрального розвідувального управління Кореї (ЦРУК / KCIA) неподалік від президентської резиденції «Синій дім» у сеульському районі Чонно. Це стало першим убивством чинного глави держави на Корейському півострові за останні 605 років — з моменту загибелі короля Конміна у часи династії Корьо.
Організатором і виконавцем убивства став тодішній директор ЦРУК Кім Дже Гю. Президент Пак отримав смертельні поранення в груди та голову. Кім та його спільники також ліквідували начальника президентської охорони Ча Джи Чхоля, трьох охоронців та особистого шофера глави держави. У Південній Кореї ці події відомі як «Інцидент 26 жовтня» (або просто «10.26»).
Навколо мотивів Кім Дже Гю досі точаться гострі дискусії: залишається незрозумілим, чи був цей замах частиною ретельно спланованого державного перевороту, чи спонтанним, імпульсивним вчинком. Проте очевидно, що приховане невдоволення диктаторським режимом Пака в країні на той момент досягло критичної межі, вилившись у масштабне Пусансько-Масанське демократичне повстання, яке уряд намагався жорстоко придушити за десять днів до інциденту.
Передісторія
Диктатура президента Пака
На момент свого вбивства Пак Чон Хі утримував диктаторську владу в Південній Кореї протягом майже 18 років. Центральне розвідувальне управління Кореї (ЦРУК / KCIA) було створено у 1961 році для координації як внутрішньої, так і міжнародної розвідувальної діяльності, включно з військовою. Майже одразу після створення відомство перетворилося на інструмент придушення будь-якої внутрішньої опозиції режиму Пака, вдаючись до прослуховування, арештів та тортур без судових санкцій. ЦРУК активно залучали до закулісних політичних маніпуляцій, спрямованих на послаблення опозиційних партій шляхом підкупу, шантажу, погроз або арештів опозиційних депутатів.
Попри те, що на виборчу кампанію Пака було витрачено близько 10% національного бюджету, він ледь не програв президентські вибори 1971 року лідеру опозиції Кім Де Чжуну. Щоб забезпечити собі довічне правління, у 1972 році Пак ухвалив Конституцію Юшина. Новий основний закон скасував прямі президентські вибори, замінивши їх непрямим голосуванням через колегію делегатів, ліквідував обмеження на кількість президентських термінів і автоматично передав главі держави третину місць у Національних зборах. Крім того, Пак отримав повноваження призупиняти дію конституції, видавати надзвичайні укази, призначати всіх суддів та розпускати парламент. Для боротьби з противниками реформи Пак видав низку надзвичайних декретів, перший з яких передбачав до 15 років ув'язнення за будь-які прояви незгоди з Конституцією Юшина або її заперечення.
Попри репресії, опозиційний рух не вщухав. На парламентських виборах 1978 року Демократична республіканська партія (ДРП) Пака зберегла більшість у зборах, проте опозиційна Нова демократична партія (НДП) з невеликою перевагою виграла всенародне голосування, що суттєво її підбадьорило. У вересні 1979 року суд анулював повноваження Кім Йон Сама як голови НДП, а 5 жовтня правляча партія на таємному засіданні виключила його з парламенту. На знак протесту всі 66 законодавців від НДП подали заяви про відставку. Адміністрація президента США Джиммі Картера також відкликала свого посла з Сеула.
16 жовтня, коли стало відомо, що уряд планує затвердити відставки депутатів вибірково, у рідному місті Кіма — Пусані (другому за величиною місті країни) — спалахнули масові продемократичні протести, які за кілька днів призвели до підпалів 30 поліційних відділків. Ці демонстрації стали наймасштабнішими з часів правління Лі Син Мана. 19 жовтня вони поширилися на сусідній Масан та інші міста, а студенти й містяни вимагали скасування Конституції Юшина.
Директор ЦРУК Кім Дже Гю особисто вирушив до Пусана для оцінки ситуації та виявив, що заворушення насправді були «народним повстанням, до якого приєдналися звичайні громадяни» задля опору режиму. Він попередив Пака, що виступи можуть охопити ще п'ять великих міст, включно із Сеулом. За спогадами Кіма, начальник президентської охорони Ча Джи Чхоль тоді згадав «Поля смерті» в Камбоджі, заявивши, що вбивство одного чи двох мільйонів корейців не матиме великого значення для придушення бунту. Пак Чон Хі погодився з цим і додав, що особисто віддасть наказ силам безпеки відкрити вогонь по демонстрантах, якщо ситуація погіршиться. Суперництво між Кім Дже Гю та Ча Чжі Чхолем Ось стилістично покращений та граматично виправлений варіант тексту для Вікіпедії:
У той час як Пак Чон Хі стикався зі зростаючим опором своїй диктатурі ззовні, всередині самого «Блакитного дому» загострювався інший конфлікт. Він спалахнув між Кім Дже Гю, призначеним директором Центрального розвідувального управління Кореї (ЦРУК / KCIA) у грудні 1976 року, та начальником президентської охорони Ча Джи Чхолем. Ча обійняв цю посаду у 1974 році — після того, як дружина Пака, Юк Йон Су, загинула під час замаху на її чоловіка, вчиненого Мун Се Гваном, етнічним корейцем із Японії. Суперництво значною мірою випливало з дедалі більшого втручання Ча у сферу повноважень ЦРУК (KCIA) та регулярних публічних принижень Кіма. Ча Джи Чхоль, якого майже повсюдно недолюблювали, але водночас і боялися, перебував у безпосередній близькості до Пака і став його найдовіренішим радником. Він також підпорядкував собі танки, гелікоптери та підрозділи армії Республіки Корея, фактично перетворивши апарат президентської безпеки на цілу дивізію під своїм безпосереднім командуванням.
Суперництво між Ча та Кімом ще більше загострилося через серію політичних криз наприкінці 1979 року, коли суперники розійшлися в поглядах на методи боротьби зі зростаючою опозицією. На виборах голови Нової демократичної партії (НДП) у 1979 році Центральне розвідувальне управління Кореї (ЦРУК / KCIA) підтримало поміркованого кандидата І Чхоль Сина, щоб запобігти обранню прихильника жорсткої лінії Кім Йон Сама. Проте Ча втрутився в політичні маневри розвідки, розпочавши власну закулісну гру. Коли Кім Йон Сама все ж обрали головою НДП, Ча поклав усю провину за це на ЦРУК, що викликало обурення директора Кіма.
Після того, як Кім Йон Сам закликав США припинити підтримку режиму Пака, Ча в інтерв'ю репортеру The New York Times Генрі Стоксу зажадав виключити Кіма з Національних зборів. Директор Кім Дже Гю вважав такий крок катастрофічною помилкою та серйозно побоювався наслідків. Проте Ча легко переграв свого опонента, оскільки президент Пак повністю підтримував його жорсткий підхід; до того ж за кожної ліпшої нагоди Ча звинувачував у загостренні ситуації «слабке керівництво» директора Кіма в ЦРУК.
Вбивство
У день вбивства Пак Чон Хі та його оточення відвідали церемонії відкриття дамби в Сапгьо та телевізійної передавальної станції KBS у Танджіні. Очікувалося, що директор Кім супроводжуватиме президента, оскільки телестанція перебувала під юрисдикцією ЦРУК (KCIA), проте після того, як Ча заборонив йому летіти в одному вертольоті з Паком, Кім відмовився від поїздки, пославшись на інші справи.
Після завершення робочого виїзду, за словами начальника охорони ЦРУК Пак Сон Хо (одного зі спільників замаху), Пак Чон Хі доручив відомству підготувати традиційний закритий бенкет, які зазвичай проводилися в середньому близько десяти разів на місяць. Захід організували на конспіративній віллі ЦРУК неподалік від президентської резиденції «Блакитний дім» (нині на цьому місці розташований парк Мугунхва). На вечері мали бути присутні сам президент Пак, директор Кім Дже Гю, Ча Джи Чхоль, головний секретар президента Кім Ге Вон, а також дві молоді жінки: популярна співачка Сім Су Бон та студентка Шин Дже Сун.
Через 15 хвилин після того, як директора Кіма сповістили про майбутній бенкет, він зателефонував начальнику штабу сухопутних військ Чон Син Хва й запросив його на вечерю із заступником директора ЦРУК Кім Чон Сопом у сусідній будівлі розвідки в тому ж самому комплексі. Безпосередньо перед початком президентського бенкету директор Кім конфіденційно сказав головному секретарю Кім Ге Вону, що збирається позбутися Ча. Досі залишається незрозумілим, чи Кім Ге Вон тоді недочув, чи просто проігнорував ці слова.
О 18:30, під час вечері, де обговорювалися гострі політичні питання, зокрема демонстрації в Пусані та доля Кім Йон Сама, президент Пак і Ча Джи Чхоль зайняли безкомпромісну позицію. Пак заявив, що Кім Йон Сама слід було заарештувати, на що Кім Дже Гю заперечив, зазначивши, що громадськість вважає покарання у вигляді виключення з Національних зборів уже цілком достатнім. У відповідь Пак зауважив, що ЦРУК (KCIA) має діяти значно жорсткіше та залякувати супротивників.
У той час як директор Кім закликав до поміркованих заходів, головний секретар Кім Ге Вон намагався перевести розмову на нейтральні теми, щоб розрядити обвезену атмосферу. Невдовзі після цього до банкетної зали увійшли Шин Дже Сун та Сім Су Бон.
Пізніше Кім Дже Гю вийшов з їдальні, щоб зустрітися з Чон Син Хва та Кім Чон Сопом, і він вийшов зі своїм пістолетом Walther PPK, який він заховав на книжковій полиці в своєму кабінеті. Потім Кім Дже Гю зустрівся зі своїм найближчим підлеглим, колишнім полковником морської піхоти та головним агентом Королівського розвідувального управління Пак Сон Хо (учнем Кім Дже Гю, коли Кім Дже Гю був учителем фізкультури), та полковником армії та секретарем директора Кіма Пак Хин Джу (виключним ад'ютантом Кім Дже Гю під час його перебування на посаді керівника 6-го відділу). Кім розкрив свій план вбивства Пак Чон Хі разом з Ча Чжі Чхолем і наказав їм підготуватися протягом 30 хвилин. Кім сказав їм, що він виведе їх сьогодні ввечері, і що коли він почує постріли з кімнати, вони повинні допомогти йому вбити охоронців. Кім сказав їм: «Начальник штабу та заступник директора також тут. Сьогодні той день».
Пак Сон Хо та Пак Хин Джу спочатку були приголомшені цим раптовим одноосібним наказом, але все ж підкорилися Кім Дже Гю та приєдналися до групи змовників. До них також залучили Лі Кі Джу — начальника охорони конспіративної вілли (колишнього сержанта морської піхоти запасу, який користувався повною довірою Пак Сон Хо), та Ю Сон Ока — водія протокольного відділу ЦРУК (KCIA). Ю Сон Ок був колишнім армійським сержантом; після демобілізації він влаштувався водієм до розвідки. За сприяння Пак Сон Хо його перевели на роботу до конспіративної вілли, що вважалося престижним місцем служби; на листопад того ж року у нього було заплановане весілля.
Пак Хин Джу, Лі Кі Джу та Ю Сон Ок розмістилися біля допоміжного корпусу вілли («Надон»). Вони сховалися в автомобілі, припаркованому неподалік від кухні, чекаючи на звук першого пострілу з банкетної зали як на сигнал до дії. Тим часом Пак Сон Хо готувався нейтралізувати начальника охорони Чон Ін Хьона та заступника начальника охорони Ан Дже Сона, які перебували в кімнаті очікування для супроводжуючих осіб, хоча спершу сподівався переконати колег скласти зброю і в такий спосіб урятувати їм життя.김재규 '10월26일' 그날의 진실 [Kim Jae-gyu 'October 26' the truth of that day]. Hyundae News (in Korean). November 25, 2016. Retrieved December 25, 2023.
Коли наближалася 19:00, Пак Чон Хі став помітно частіше дивитися на годинник. Помітивши це, Ча Джи Чхоль заспокоїв президента, пообіцявши ввімкнути телевізор, щойно прийде час. Рівно о 19:00 Ча за допомогою автоматичного вимикача увімкнув телевізор, вмонтований у броньовані двері, і запустив випуск новин каналу KBS.
Невдовзі до банкетної зали повернувся Кім Дже Гю, у кишені штанів якого вже лежав пістолет. Шин Дже Сун, яка сиділа навпроти директора, звернула увагу, що той також постійно поглядає на годинник. Згодом Пак розпорядився вимкнути телевізор, і Ча підкорився, клацнувши вимикачем.