Свято-Симеонівська церква (також храм Преподобного Симеона Стовпника) — діючий православний храм у селі Любохини Ковельського району (до адміністративно-територіальної реформи — Старовижівського району) Волинської областіhttps://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/26277395/У Любохинах відзначили престольне свято – Rayon.in.ua. Зведена у 1867 роціЦерква Любохини Старовижівський районПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 58-59Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 г. — Житомир, 1892. — С. 84-85. Є характерним зразком дерев'яної церковної архітектури Полісся та має статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 2065-Вл)Наказ МКІП України від 19.04.2024 № 295. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП.

Історія

Попередні храми До побудови сучасного храму в Любохинах уже існувала невелика дерев'яна церква, освячена на честь Святого Онуфрія. Вона згадується наприкінці XVIII століття і була розташована недалеко від нинішньої будівлі. За іншими даними, на місці старого храму знаходилася дерев'яна церква ще з XVIII століття невідомого часу побудовиЦинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. — Вінніпег, 1984. — Т. 2. — С. 56-57.

Побудова та розвиток парафії (XIX — початок XX ст.) Сучасна Свято-Симеонівська церква була зведена у 1867 році за кошти Міністерства державного майна. Будівля одразу була покрита бляхою.

Напередодні Першої світової війни парафія була значною і налічувала 4153 парафіянМинуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2015. — Вип. 53. — С. 181. До Любохинської парафії були також приписані мешканці сусідніх сіл Смолярі (за 5 верст від церкви) та Бутмер (за 6 верст)Волинський краєзнавчий музей. Джерела з генеалогії в фондах музею. При церкві діяла церковнопарафіяльна школа. Штат священнослужителів (причт) складався зі священика, псаломщика та просфорні.

Храм володів значним земельним фондомСтрільчук С. Село Любохини в контексті історичних подій кінця XIX — початку XX ст. — Луцьк, 2011. — Вип. 40. — С. 214—222. Загальна площа церковної землі становила 98 десятин і 1442 квадратні сажні, які розташовувалися в 11 різних ділянках. З них орної землі було 50 десятин (вона вважалася найродючішою в селі), сінокісної чистої — 16 десятин, сінокісної болотної — 12 десятин, а ще 17 десятин належали до непридатних земель. У 1911 році настоятелем храму та вчителем Закону Божого працював священик Димитрій Левицький.

У фондах Волинського краєзнавчого музею збереглися оцифровані сповідні відомості місцевої парафії, що охоплюють період з 1844 по 1911 роки. Також збереглися метричні книги про народження, шлюби та смерті за 1926—1943 рокиhttps://volyn.archives.gov.ua/Publicat/Dopovnennya_Kat_metr.pdf.

Період Другої світової війни Осінь 1943 року стала трагічною сторінкою в історії села28-літня жінка врятувала Любохини від загибелі. 23 жовтня 1943 року до Любохин прибув німецький каральний загін через те, що селяни за вказівкою партизанів припинили постачання продуктів окупаційній владі до Заболоття. Фашисти зігнали місцевих мешканців до храму, маючи намір закрити їх там і спалити будівлю.

Коли тодішній настоятель храму, священик Білецький, зрозумів наміри карателів, він замкнув двері церкви, забрав ключ і почав втікати разом зі своєю родиною до озера Домашнє. Під час втечі його дружина та син загинули від ворожих куль. Оскільки церкву не вдалося відчинити, людей зігнали навпроти будівлі під приціли кулеметів. Ситуацію врятувала місцева 28-річна жителька Ганна Бура (відома як Германка), яка добре знала німецьку мову і вмовила офіцера не розстрілювати людей.

Радянський період та сучасність На відміну від багатьох інших храмів, Свято-Симеонівська церква залишалася постійно діючою протягом усього радянського періоду. Збереглися архівні дані, що у 1948 році сума єпархіального оподаткування для парафії становила 2070 рублів, а у 1949 році — 1340 рублів податку та 180 рублів на канцелярські витратиМинуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2015. — Вип. 53.. У 1988 році в будівлі храму було проведено ремонт.

24 грудня 1991 року було офіційно зареєстровано релігійну громаду Української православної церкви. 3 квітня 1992 року рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради (№ 76) храм був взятий під охорону як пам'ятка архітектуриНаказ МКІП України від 19.04.2024 № 295 (додаток). Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 295 від 19 квітня 2024 року Свято-Симеонівська церква занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкт культурної спадщини місцевого значення.

Наразі настоятелем храму є священик Іван Лесишак. Престольне свято відзначається 14 вересня, у день пам'яті преподобного Симеона Стовпника.

Архітектура та інтер'єр Церква є дерев'яною спорудою, яка характеризується значними розмірами та є яскравим представником архітектурного стилю Волинського Полісся. Акти перевірки стану православних церков напередодні Першої світової війни фіксували, що храм був містким, але скромно прикрашеним. Сучасний іконостас в інтер'єрі був встановлений пізніше. Храм внесено до поліетнічної історико-культурної карти Старовижівського району як важливу пам'ятку сакральної культури краюНа Волині виховують патріотів, стирають білі плями в історії краю.

Реліквії храму У фондах Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) зберігаються цінні ікони XVIII століття, які походять зі Свято-Симеонівської церкви села ЛюбохиниВолинська ікона XVI—XVIІI ст. з колекції ВКМ. Каталог. — 2018.. Усі вони були відреставровані у 2006—2009 роках фахівцями Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) та майстернями ВКМ: Ікона «Апостол Павло» (XVIII ст., розмір 130х46,5 см). Виконана темперою по левкасу на липовій дошці. Апостол зображений у повний зріст, босоніж, у синьому хітоні та червоному гіматії, тримаючи відкриту книгу та спираючись на меч. Ікона «Архістратиг Михаїл» (XVIII ст., розмір 114х57 см). Архангел зображений у лицарських обладунках (кірасі, зеленій сорочці, синіх штанях і червоному плащі) зі срібленим тлом, тримаючи в руках піднятий меч та круглий щит. Ікона «Святий Миколай» (XVIII ст., розмір 104х70 см). Святий Миколай зображений поколінно в архієрейському облаченні. Навколо постаті — прямокутники з монограмами, а у верхніх кутах ікони на хмарах зображені Ісус Христос та Богородиця.

Символіка Свято-Симеонівська церква є ключовим елементом офіційної символіки селаМинуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2015. — Вип. 53. — С. 136. На гербі Любохин, у лівій його частині на синьому тлі, розміщено срібне стилізоване зображення цього храму. Над церквою зображений срібний голуб, який символізує Святого Духа. Аналогічний мотив присутній і на прапорі громади села.

Галерея

Примітки