Селія Шашич (; , до шлюбу Селія Окоїно да Мбабі (); 27 червня 1988, Бонн, Німеччина) — німецька футболістка, яка виступала на позиціях нападниці та півзахисниці, спортивна функціонерка Німецького футбольного союзу.
Протягом кар'єри виступала за клуби «Бад-Ноєнар 07» та «Франкфурт», з яким стала переможницею Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок у сезоні 2014/15 та володаркою Кубка Німеччини 2014 року. У складі збірної Німеччини двічі ставала чемпіонкою Європи, бронзовою призеркою Олімпійських ігор 2008 року, переможницею Кубка Алгарве та чемпіонкою світу серед молодіжних збірних.
Двічі ставала найкращою бомбардиркою жіночої Бундесліги, а у 2015 році одночасно стала найкращою бомбардиркою Ліги чемпіонів, чемпіонату світу та чемпіонату Німеччини. У 2012 і 2015 роках визнавалася футболісткою року в Німеччині, а після завершення кар'єри у 2015 році отримала нагороду Найкраща футболістка Європи за версією УЄФА.
З березня 2022 року є віцепрезиденткою Німецького футбольного союзу з питань різноманіття та інклюзії.
Клубна кар'єра
Ранні роки Селія Окойїно да Мбабі народилася 27 червня 1988 року в місті Бонн у родині вихідців із Камеруну та Франції. Її батько, Еліас Мбабі да Йомбі, був камерунцем, а мати — француженкою. Вона має старшого брата Ніколя та молодшу сестру Лоранс. Футболом почала займатися у п'ятирічному віці в клубі «Германія» (Герсель), куди її привів старший брат. Пізніше виступала за юнацькі команди клубів «Віддіг», «Пютчен 05» та «Занкт-Аугустін».
Після виступів за юнацькі команди Селія у 2004 році перейшла до клубу «Бад-Ноєнар 07», який виступав у жіночій Бундеслізі. Попри юний вік, вона відразу стала гравчинею основного складу. Завдяки високій швидкості, техніці та результативності швидко стала однією з найперспективніших нападниць чемпіонату Німеччини.
У сезоні 2006/07 очолювала список бомбардирів Бундесліги, однак 18 березня 2007 року в матчі проти «Баварії» зазнала важкого перелому великогомілкової кістки. Через травму пропустила решту сезону та не змогла взяти участь у чемпіонаті світу 2007 року. Після повернення швидко відновила колишню форму та знову стала лідеркою атак команди. У 2013 році клуб «Бад-Нойєнар 07» оголосив про банкрутство, після чого нападниця залишила команду, за яку виступала майже десять років.
«Франкфурт»
Влітку 2013 року Шашич перейшла до «Франкфурта». Перший сезон став успішним і у 2014 році команда виграла Кубок Німеччини.
Сезон 2014/15 став найкращим у її клубній кар'єрі. Шашич стала найкращою бомбардиркою Бундесліги (21 гол) та найкращою бомбардиркою Ліги чемпіонів УЄФА (14 голів). Її результативність стала одним із головних чинників перемоги «Франкфурта» у Лізі чемпіонів УЄФА, що стало найбільшим клубним досягненням футболістки.
16 липня 2015 року, невдовзі після завершення чемпіонату світу, Шашич несподівано оголосила про завершення професійної кар'єри у 27-річному віці. Причиною такого рішення вона назвала бажання завершити навчання, розпочати новий етап професійної діяльності та створити сім'ю.
Кар'єра у збірній
Футбольний талант Селії Окойїно да Мбабі привернув увагу скаутів Німецького футбольного союзу ще у підлітковому віці. На початку 2004 року після отримання німецького громадянства вона отримала право виступати за юнацькі збірні Німеччини. У складі дівочої збірної Німеччини U-17 провела 13 матчів і забила 15 м'ячів. 2 липня 2004 року в матчі проти збірної Ісландії (7:0) відзначилася п'ятьма голами. Найбільшим успіхом на юнацькому рівні стала перемога на чемпіонаті світу серед дівчат до 19 років, який проходив у Таїланді у 2004 році. Наступного року вона допомогла збірній Німеччини дійти до півфіналу чемпіонату Європи U-19.
28 січня 2005 року дебютувала у складі національної збірної Німеччини у товариському матчі проти Австралії, що проходив у китайському Цюаньчжоу. Вона замінила Навіну Оміладе та на той момент стала другою наймолодшою дебютанткою в історії жіночої збірної Німеччини. Перший гол за збірну забила 4 вересня 2006 року у товариському матчі проти Канади, ставши однією з наймолодших авторок голів в історії національної команди.
Навесні 2006 року разом зі збірною виграла Кубок Алгарве. Протягом турніру виходила на поле в усіх матчах, а у фіналі проти США реалізувала післяматчевий пенальті.
Через серйозну травму нападниця пропустила чемпіонат світу 2007 року, на якому збірна Німеччини здобула чемпіонський титул. Після відновлення вона повернулася до складу збірної та вже у 2008 році виборола бронзову медаль Олімпійських ігор у Пекіні.
У 2009 році стала чемпіонкою Європи, здобувши свій перший континентальний титул.
На домашньому чемпіонаті світу 2011 року була однією з лідерок збірної. У матчі-відкритті проти Канади, який відбувся на Олімпійському стадіоні в Берліні за присутності майже 74 тисяч глядачів, забила другий м'яч у переможному матчі (2:1). Попри статус однієї з фавориток турніру, збірна Німеччини вибула вже у чвертьфіналі.
Одним із найуспішніших періодів її міжнародної кар'єри став Кубок Алгарве 2012 року. Шашич забила шість м'ячів і стала найкращою бомбардиркою турніру. У матчі групового етапу проти Швеції вона оформила хет-трик, допомігши Німеччині перемогти з рахунком 4:0. У фіналі проти чинних чемпіонок світу, Японії, нападниця знову забила три м'ячі, а Німеччина перемогла з рахунком 4:3. Таким чином вона стала першою німецькою футболісткою, якій вдалося оформити хет-трик у матчі проти команди, що входила до першої трійки світового рейтингу ФІФА. Невдовзі вона встановила ще один рекорд. 31 березня 2012 року у кваліфікаційному матчі чемпіонату Європи проти Іспанії Шашич забила чотири м'ячі. Через кілька днів, 5 квітня, вона знову відзначилася покером у ворота Швейцарії, ставши першою футболісткою в історії збірної Німеччини, яка у трьох поспіль міжнародних матчах забивала щонайменше по три голи. За підсумками року її було визнано футболісткою року в Німеччині.
На чемпіонаті Європи 2013 року, що проходив у Швеції, Селія Шашич була беззаперечною гравчинею основного складу збірної Німеччини та взяла участь в усіх матчах турніру. Обидва свої голи вона забила 14 липня 2013 року у другому матчі групового етапу проти Ісландії. Спочатку відкрила рахунок своїм м'ячам на турнірі, зробивши рахунок 2:0 на 55-й хвилині, а на 84-й хвилині встановила остаточний результат 3:0. У фіналі німкені мінімально перемогли Норвегію з рахунком 1:0 та вдруге поспіль стали чемпіонками Європи. Для Шашич цей титул став другим у кар'єрі.
24 травня 2015 року головна тренерка збірної Німеччини Сільвія Найд включила Шашич до заявки команди на чемпіонат світу 2015 року в Канаді. Турнір став вершиною її спортивної кар'єри. У першому матчі групового етапу збірна Німеччини розгромила Кот-д'Івуар із рахунком 10:0, а Шашич оформила хет-трик. В 1/8 фіналу проти Швеції вона забила ще два м'ячі, допомігши німкеням перемогти з рахунком 4:1. У чвертьфіналі проти Франції Шашич реалізувала пенальті на 84-й хвилині, зрівнявши рахунок (1:1). Після цього матч перейшов до серії післяматчевих пенальті, де вона також успішно виконала свою спробу. Німеччина перемогла 5:4 та вийшла до півфіналу. У півфіналі проти США за рахунку 0:0 Шашич не реалізувала пенальті, після чого американки забили двічі та перемогли 2:0. У матчі за третє місце збірна Німеччини поступилася Англії, завершивши турнір на четвертій позиції. Попри це, Шашич із шістьма забитими м'ячами та однією результативною передачею стала найкращою бомбардиркою чемпіонату світу. Оскільки вона провела на полі менше часу, ніж американка Карлі Ллойд, яка також забила шість голів, саме Шашич отримала «Золоту бутсу» турніру.
Невдовзі після завершення чемпіонату світу Шашич оголосила про завершення професійної кар'єри. 27 листопада 2015 року перед товариським матчем між збірними Німеччини та Англії вона разом із легендарною воротаркою Надін Ангерер була урочисто вшанована та офіційно попрощалася з національною командою. Обидві футболістки також отримали спеціальні відзнаки за проведення понад 100 матчів у складі збірної Німеччини.
30 листопада 2015 року Шашич увійшла до трійки фіналісток премії Золотий м'яч ФІФА 2015, яка визначала найкращу футболістку світу. За результатами голосування вона посіла друге місце.
За збірну Німеччини Селія Шашич провела 111 матчів і забила 63 м'ячі, ставши однією з найрезультативніших футболісток в історії національної команди.
Досягнення
Командні Збірна Німеччини Чемпіонка Європи: 2009, 2013 Бронзова призерка Олімпійських ігор: 2008 Переможниця Кубка Алгарве: 2006, 2012, 2014 Чемпіонка світу серед дівчат до 19 років: 2004
«Франкфурт» Переможниця Ліги чемпіонів УЄФА: 2014/15 Володарка Кубка Німеччини: 2013/14
Особисті Найкраща бомбардирка жіночої Бундесліги: 2013/14, 2014/15 Найкраща бомбардирка Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок: 2014—15 Найкраща бомбардирка чемпіонату світу серед жінок: 2015 («Золота бутса») Найкраща бомбардирка Кубка Алгарве: 2012 Найкраща бомбардирка кваліфікації Євро-2013 Футболістка року в Німеччині: 2012, 2015 Найкраща футболістка Європи за версією УЄФА: 2015 Медаль Фріца Вальтера (бронза): 2005 Включена до символічної збірної чемпіонату Європи 2013 Включена до символічної збірної світу FIFPro: 2015
Особисте життя
Селія Окойїно да Мбабі народилася 27 червня 1988 року в Бонні. Вона є донькою вихідця з Камеруну Еліаса Мбабі да Йомбі та француженки. Має старшого брата Ніколя та молодшу сестру Лоранс.
До 15-річного віку була громадянкою Франції. У 2004 році разом із батьками отримала громадянство Німеччини, що дозволило їй виступати за юнацькі збірні Німеччини, зокрема на чемпіонаті світу серед дівчат до 19 років.
Частина її дошлюбного прізвища «da Mbabi» означає «донька Мбабі» та походить від імені її батька, тоді як «Okoyino» є родовим ім'ям по батьківській лінії. Через довге прізвище вона була єдиною футболісткою жіночої Бундесліги, яка виступала за клуб із написом лише свого імені («Célia») на футболці, тоді як у матчах за збірну Німеччини використовувалося повне прізвище.
У 2007 році закінчила гімназію імені Фрідріха Еберта в Бонні, де поглиблено вивчала фізичне виховання та французьку мову. Після школи здобула професію фахівчині з маркетингових комунікацій, а згодом навчалася за спеціальністю «культурологія» в Університеті Кобленца—Ландау.
1 серпня 2013 року одружилася з хорватським футболістом-аматором Марко Шашичем, сином футбольного тренера Мілана Шашича. Після одруження почала виступати під прізвищем Шашич. У червні 2016 року народила доньку Мілу.
Окрім футбольної діяльності, Шашич активно займається громадською роботою. Вона є амбасадоркою організації GoVolunteer, яка популяризує різноманіття, толерантність і волонтерство в Німеччині, а також підтримує Фундацію Тео Цванціґера, що займається розвитком спорту, насамперед жіночого та дівочого футболу.
Напередодні чемпіонату світу серед жінок 2011 року Шашич знялася в епізодичній ролі в одному з епізодів німецького телесеріалу Tatort. У 2018 році стала учасницею третього сезону телевізійного спортивного шоу Ewige Helden.
Із вересня 2018 до травня 2024 року регулярно виступала футбольною експерткою в телепередачі Fantalk на каналі Sport1, а з жовтня 2018 року також була постійною гостею аналітичної програми Doppelpass.
Примітки
Посилання