Лагоа-Санта ( — «Священна лагуна») — муніципалітет у Бразилії, розташований у штаті Мінас-Жерайс. Він знаходиться за 37 км на північний північний схід від Белу-Оризонти та входить до складу мезорегіону Метрополітана-де-Белу-Оризонти і мікрорегіону Белу-Оризонти. За оцінками на 2025 рік, населення муніципалітету становило 81 299 осіб. Колиска бразильської палеонтології Данський палеонтолог Петер Вільгельм Лунд, відомий як батько бразильської палеонтології, виявив тут печеру, заповнену людськими кістками (15 скелетів) та залишками мегафауни (дуже великих ссавців), що належать до епохи плейстоцену.
У 1863–1866 роках Лунду допомагав Еугеніус Вармінг, який описав флору цього району та пристосування рослин до небезпек савани (посухи та пожеж) у праці «Лагоа-Санта», яка досі вважається зразком екологічного дослідження. Також у місті розташована могила ілюстратора Петера Андреаса Брандта, який теж був помічником Лунда
Муніципалітет охоплює 56% території державного парку Сумідоуро (загальна площа якого становить 2004 гектари або 4950 акрів), створеного у 1980 році. Цей парк охороняє печеру, де Лунд зробив своє знамените відкриття «Людини з Лагоа-Санта».
Століття потому, у 1970-х роках, французька археологиня Аннет Ламінг-Емперер провела розкопки в цьому районі й виявила найдавніший викопний скелет людини в Бразилії, вік якого перевищує 11 тисяч років. Цей скелет отримав прізвисько Лузія.
Див. також Педра-Фурада
Посилання