Сейтджеліл Ібрагімов (1960 — 17 листопада 2013, Казань) — кримськотатарський релігійний діяч, хаджі, імам сімферопольської мечеті Кебір-Джамі, перший муфтій Криму після відновлення Духовного управління мусульман Криму (ДУМК), який обіймав цю посаду в 1992—1995 роках. У перехідний період (1992—1994) носив титул головного каді, а з 1994 року — муфтія Криму.

Біографія Народився 1960 року в депортації на території Узбецької РСР. Релігійну освіту здобув у знаменитому медресе Мірі Араб у Бухарі (Узбекистан) — єдиному на той час діючому мусульманському середньому навчальному закладі в СРСР, який закінчила більшість майбутніх ісламських лідерів пострадянського простору. Після закінчення навчання здійснив хадж (паломництво до Мекки).

У 1991 році, на хвилі масового повернення кримськотатарського народу на історичну батьківщину, Сейтджеліл Ібрагімов переїхав до Криму. Він став імамом головної симферопольської мечеті Кебір-Джамі, яка на той час перебувала в напівзруйнованому стані й потребувала масштабної реставрації, розпочатої силами громади та репатріантів.

Створення ДУМК та діяльність головного каді У процесі національно-релігійного відродження виникла гостра потреба в координації дій мусульманських громад півострова, які швидко відновлювалися. Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) було організаційно засноване 31 серпня 1992 року в Сімферополі під час всекримських зборів представників мусульманських громад (Курултаю мусульман Криму). На цьому з'їзді Сейтджеліла Ібрагімова затвердили на посаді головного каді (шаріатського судді) Криму. Оскільки в першій редакції статуту ДУМК посада муфтія була відсутня (зокрема для уникнення бюрократичних перепон з боку державних органів України та суперечок із зовнішніми духовними центрами), саме головний каді фактично став одноосібним духовним лідером кримських татар.

Для зміцнення позицій новоствореного муфтіяту Ібрагімов шукав широкі зовнішні контакти на пострадянському просторі. 30 вересня 1992 року в Москві було створено Координаційну Раду голів регіональних духовних управлінь мусульман європейської частини колишнього СРСР і Сибіру. Попри відсутність представників київського духовенства, Сейтджеліл Ібрагімов («Саїджаліл Ібрахімов — глава мусульман Криму») офіційно увійшов до складу ради під дев'ятим номером серед її дев'яти засновників.

У грудні 1992 року Сейтджеліл Ібрагімов виступив одним із засновників і став співголовою Міжконфесійної ради Криму «Мир — дар Божий» разом із православним архієпископом Сімферопольським і Кримським Лазарем (УПЦ МП). Ця рада стала першим подібним міжрелігійним інститутом на пострадянському просторі, покликаним знизити міжетнічну та релігійну напругу на півострові в період масової репатріації депортованих народів та запобігати можливим конфліктам на конфесійному ґрунті.

Обрання муфтієм та політичний конфлікт 12 липня 1994 року в щойно відреставрованій будівлі мечеті Кебір-Джамі відбулася Перша конференція мусульман Криму, в якій узяли участь представники 42 ісламських громад півострова. Конференція офіційно легітимізувала духовний сан муфтія Криму, змінивши статус головного каді на Муфтія мусульман Криму. Таким чином, Сейтджеліл Ібрагімов став першим офіційним муфтієм у новітній історії Криму.

Проте перебування Ібрагімова на цій посаді супроводжувалося дедалі глибшим конфліктом із світським керівництвом кримськотатарського національного руху. Ібрагімов наполягав на суворому політичному нейтралітеті ДУМК, наголошуючи, що муфтіят має займатися винятково релігійними, освітніми та благодійними справами й не втручатися в політику. Це викликало сильне невдоволення керівництва Меджлісу кримськотатарського народу під проводом Мустафи Джемілєва, а також праворадикальної кримськотатарської партії «Адалет» (лідер Февзі Кубаєв). Національні лідери прагнули підпорядкувати муфтіят Меджлісу як його «релігійний відділ» для мобілізації релігійного фактора в політичній боротьбі. Крім того, виникали розбіжності щодо контролю над фінансовими потоками від закордонних ісламських фондів (зокрема Туреччини та Саудівської Аравії), які надходили на відбудову мечетей і медресе.

У 1995 році суперечності досягли піка. Скориставшись формальним приводом — від'їздом Ібрагімова на довгострокове навчання до Ісламського університету Медини в Саудівській Аравії, — лобі Меджлісу та партії «Адалет» ініціювало його усунення з посади. 18 листопада 1995 року було скликано Курултай мусульман Криму, на якому новим муфтієм обрали Нурі Мустафаєва, прихильника тісної інтеграції ДУМК у політичну діяльність Меджлісу та більш радикальної політичної риторики.

Життя в Татарстані та смерть Після усунення з посади муфтія Сейтджеліл Ібрагімов повністю відійшов від кримських релігійно-політичних справ і згодом переїхав на постійне проживання до міста Казань (Республіка Татарстан, Росія). Протягом багатьох років він займався викладацькою та академічною діяльністю в Російському ісламському університеті (нині — Російський ісламський інститут). Там він викладав мусульманське право (фікх), арабську мову та тлумачення Корану (тафсир).

Помер 17 листопада 2013 року на 53-му році життя в Казані після тривалої тяжкої хвороби. Похований на мусульманському кладовищі в Казані відповідно до релігійних обрядів.

Сім'я Був одружений, виховав 8 дітей.

Примітки

Література