Мангрові ліси Австралії поширені у на узбережжі країни, зокрема у річкових дельтах і естуаріях, на узбережжях лагун та заток. Загалом мангри складають менше 1% від загальної площі лісів Австралії. Всесвітній фонд дикої природи не виділяє австралійські мангри у окремий екорегіон.

Мангрові ліси зазвичай зустрічаються у субтропічних та тропічних районах АвстраліїMangal (Mangrove). World Vegetation. Mildred E. Mathias Botanical Garden, University of California at Los Angeles . Майже половина з них поширена на узбережжі Квінсленду (44 % від загальної площі мангрів країни), також великі ділянки мангрів поширені на узбережжі Північної Території (37 %) та Західної Австралії (17 %). Найпівденніші ділянки мангрів зустрічаються у Міллерс-Лендінг на мисі Вільсонс-Промонторі в штаті Вікторія (38°54′ пд.ш.), на узбережжі затоки поблизу Аделаїди в Південній Австралії та на узбережжі затоки Лешено, поблизу Банбері в Західній Австралії. На Тасманії мангрові ліси відсутні.

Мангрові зарості островів розташовані за 300 км від узбережжя затоки Шарк-Бей в Західній Австралії. Найвіддаленішою від узбережжя ділянкою мангрів в Австралії є зарості білих мангрів (Avicennia marina) на солоному болоті , розташованому за 60 км вглиб від узбережжя.

Флора У мангрових лісах Австралії зустрічається 45 видів мангрових дерев з 18 родин, або близько половини від загальної кількості мангрових дерев світу. Найпоширенішим видом мангрових дерев в Австралії є біле мангрове дерево (Avicennia marina). Один вид мангрових дерев, , є ендеміком Австралії: він зустрічається лише у Північній Території, на схід від Дарвіна.

Структура та видовий склад мангрових лісів залежать від солоності води та ступеня затоплення територій. Найбільше видове різноманіття мангрів спостерігається на крайній півночі та північному сході Австралії, а зі збільшенням широти різноманіття мангрів падає. Так, у бухті на півночі Австралії росте 36 видів мангрових дерев, тоді як в Банбері на півдні країни росте лише один вид дерев.

У мангрових лісах окрім мангрових дерев зустрічається низка інших видів солестійких рослин. Серед таких видів слід відзначити пальму ніпа (Nypa fruticans), (Crinum pedunculatum), (Acrostichum speciosum), а також кілька видів епіфітних орхідей, що ростуть на стовбурах і гілках мангрових дерев.

У припливній зоні на узбережжі Австралії окрім мангрів зустрічаються й інші рослинні угруповання, передусім . У цих угрупованнях переважають солестійкі (галофітні) види трав та невисокі чагарники.

Фауна Мангрові ліси Австралії є важливим середовищем існування для численних морських і прісноводних видів риб, ракоподібних та інших безхребетних тварин, зокрема для багатьох комерційно важливих видів, таких як (Lates calcarifer), (Lutjanus argentimaculatus), (Scylla serrata) та (Fenneropenaeus merguiensis). Мангри є важливими місцями нересту та розплідником для мальків різноманітних риб та молюсків, які живуть в прибережних районах. Багато наземних тварин, зокрема амфібій, плазунів, ссавців та водоплавних і коловодних, також використовують мангри для пошуку їжі, укриття та розмноження.

Серед птахів, поширених у мангрових лісах Австралії, слід відзначити королівського тілопо (Ptilinopus regina), зеленоголового дідрика (Chrysococcyx minutillus), гігантського білонога (Podargus papuensis), ультрамаринового рибалочку (Ceyx azureus), мангрового рибалочку (Ceyx pusilla), лісового альціона (Todiramphus macleayii), узбережного альціона (Todiramphus sordidus), священного альціона (Todiramphus sanctus), сіроголову ойсею (Chlamydera cerviniventris), різнобарвного медника (Gavicalis versicolor), білогорлого мієлєро (Conopophila albogularis), мангрового корольця (Peneothello pulverulenta), рудобокого корольця (Poecilodryas cerviniventris), жовтогруду гвінейницю (Microeca flavigaster), лісового ядлівчака (Colluricincla megarhyncha), північну віялохвістку (Rhipidura rufiventris), арафурську віялохвістку (Rhipidura dryas), мангрову віялохвістку (Rhipidura phasiana), рудошию міагру (Myiagra ruficollis), блискучоперу міагру (Myiagra alecto), рудоволого монарха (Symposiachrus trivirgatus) та квінслендського монарха (Carterornis leucotis). Ендеміками австралійських мангрів є мангрові медники (Gavicalis fasciogularis), узбережні ріроріро (Gerygone tenebrosa), білочереві свистуни (Pachycephala lanioides) та мангрові окулярники (Zosterops luteus).

У мангрових лісах Австралії часто зустрічаються малі руді крилани (Pteropus scapulatus), які живляться пилком мангрових дерев. Герпетофауна екорегіону включає гребінчастого крокодила (Crocodylus porosus), мангрового варана (Varanus indicus), іржастого варана (Varanus semiremex) та білочеревого крабоїда (Fordonia leucobalia).

Економічна цінність Мангрові ліси захищають прибережні райони від ерозії, штормових припливів та цунаміMazda, Y.; Kobashi, D. and Okada, S. (2005) "Tidal-Scale Hydrodynamics within Mangrove Swamps" Wetlands Ecology and Management 13(6): pp. 647–655Danielsen, F. et al. (2005) "The Asian tsunami: a protective role for coastal vegetation" Science 310: p. 643.. Масивні кореневі системи мангрових дерев ефективно розсіюють енергію хвильMassel, S. R.; Furukawa, K.and Brinkman R. M. (1999) "Surface wave propagation in mangrove forests" Fluid Dynamics Research 24(4): pp. 219–249. Мангрові дерева уповільнюють припливний рух води, дозволяють осаду відкладатися під час припливу та залишають все, крім дрібних частинок, коли наступає відпливMazda, Yoshihiro et al. (1997) "Drag force due to vegetation in mangrove swamps" Mangroves and Salt Marshes 1: pp. 193–199. Таким чином мангри змінюють навколишнє середовище.

Мангрові ліси, що забезпечують місця розмноження та годівлі для риби та креветок, є важливими для розвитку комерційного та рекреаційного рибальства. Близько 75 % риб та креветок, виловлених у Квінсленді, проводять принаймні частину свого життєвого циклу в мангрових заростях.

У деяких прибережних громадах, зокрема у , дерев'яні доріжки та зони для спостереження за птахами в манграх є привабливими об'єктами індустрії екотуризму.

Загрози

Загрозами для збереження мангрових екосистем є: Модифікації узбережжя, такі як рекультивація земель (наприклад, для будівництва каналів та причалів для яхт); Ерозія берегової лінії у прибережних лагунах та естуаріях; Збільшення кількості поживних речовин та осадових відкладень внаслідок розчищення земель, надмірного випасу худоби та вирощування сільськогосподарських культур; Збільшення кількості важких металів, таких як мідь, свинець, кадмій, цинк та ртуть, а також (ТБТ), що міститься у , якою вкривають судна; Забруднення морської води нафтою з каналізаційних систем та стоків, яке оцінюється в 16 000 тонн на рік по всій Австралії; Випадкові розливи нафти під час заправки суден у портах.

Вирубка мангрових лісів може призвести до ерозії берегової лінії, оголення кислих сульфатних ґрунтів, обміління естуаріїв та водних шляхів, а також зниження якості води.

Ці загрози можуть виснажити популяції риб, креветок, крабів та інших морських тварин, які використовують мангрові ліси як місця розмноження та годівлі, а отже і на комерційне та рекреаційне рибальство.

Збереження Близько третини загальної площі австралійських мангрів знаходиться у приватній власності, включаючи . Близько 18 % від загальної площі мангрових лісів знаходиться в межах національних парків або інших природоохоронних територій.

В Квінсленді мангрові ліси охороняються згідно Закону про рибальство 1994 року, а в Західній Австралії — згідно Закону про охорону дикої природи 1950 року.

Оскільки переваги мангрових лісів стають дедалі відомішими та ціннішими, зусилля низових організацій щодо їх захисту стають більш частими. надають відвідувачам можливості для візуального знайомства з манграми, додатково інформуючи громадськість про економічні та екологічні потреби мангрових лісів.

Примітки

Посилання Department of Agriculture, Fisheries and Forestry – Australian Forest Profiles Mangrove Watch Australia Fisheries Western Australia – Mangroves Fact Sheet Northern Territory Department of Infrastructure, Planning and Environment – Mangroves in the Northern Territory, Report Number 25/2003D (2003) Australian Institute of Marine Science – Field Guide to the Mangroves of Queensland (1993) Murdoch University – The Western Australian Mangrove Page