Говард Варінг Френч (; 14 жовтня 1957) — американський журналіст, письменник і фотограф. Із 2008 року є професором Вищої школи журналістики Колумбійського університету. До повернення до академічної діяльності багато років працював іноземним кореспондентом і старшим автором The New York Times.
Біографія У 1980-х роках Френч викладав в університеті Кот-д'Івуару, після чого розпочав журналістську кар'єру. Він широко висвітлював політичне життя країн Західної та Центральної Африки. Ці репортажі стали основою його книги Континент для захоплення (A Continent for the Taking, 2004).
Френч приєднався до The New York Times у 1986 році. З 1990 до 1994 року очолював бюро газети в Карибському басейні та Центральній Америці, висвітлюючи події на Гаїті, Кубі, у Нікарагуа, Сальвадорі та багатьох інших країнах. Він був одним із перших темношкірих кореспондентів видання.
У 1994—1998 роках Френч працював кореспондентом The New York Times у Західній та Центральній Африці, висвітлюючи війни в Ліберії, Сьєрра-Леоне та країнах Центральної Африки, приділяючи особливу увагу поваленню багаторічного диктатора Заїру Мобуту Сесе Секо.
У 1999 році Френч змінив Ніколаса Крістофа на посаді керівника токійського бюро The New York Times, де висвітлював події в Японії та Кореї до 2003 року. Для підготовки до цієї роботи він протягом року вивчав японську мову в Гавайському університеті в Маноа. Із 2003 до 2008 року очолював шанхайське бюро газети. Він висвітлював політичне та суспільне життя Китаю, зокрема розвиток громадянського суспільства, придушення владою протестів у Дунчжоу та Сичуанський землетрус 2008 року.
Окрім рідної англійської, Френч володіє путунхуа, французькою, іспанською та японською мовами.
Френч регулярно публікувався в The New York Review of Books, а також співпрацював із The Atlantic, The Guardian та іншими виданнями. Окрім роботи в The New York Times, він вів щотижневу колонку про регіональні справи для International Herald Tribune, а також колонку про міжнародну політику для Foreign Policy.
Серед п'яти книжок Френча найбільш відомою є відзначена нагородами праця Народжені в темряві (Born in Blackness: Africa, Africans, and the Making of the Modern World, 1471 to the Second World War, Liveright, 2021). У ній автор переглядає традиційні історичні погляди, відводячи народам Африки значно важливішу роль як «головним рушіям» розвитку західного світу від XV століття.
Його книга Друге визволення (The Second Emancipation: Nkrumah, Pan-Africanism, and Global Blackness at High Tide, Liveright, 2025) увійшла до списку найкращих документальних книжок 2025 року за версією Publishers Weekly. Попередньою його книжкою була Під усіма небесами (Everything Under the Heavens: How China's Past Helps Shape its Push for Global Power, Knopf, 2017).
Френч також є документальним фотографом, чиї роботи експонувалися на міжнародних виставках. Його багаторічний проєкт Зникаючий Шанхай (Disappearing Shanghai) присвячений історичним кварталам Шанхая, що швидко зникають. Виставку демонстрували в Азії, Європі та США. У 2012 році у співавторстві з письменником і поетом Цю Сяолуном було видано книгу Зникаючий Шанхай: Фотографії та вірші про інтимний спосіб життя (Disappearing Shanghai: Photographs and Poems of an Intimate Way of Life).
У 2025 році Френча було обрано членом Американської академії мистецтв і наук. Він також входить до ради директорів Columbia Journalism Review і є колишнім президентом інформаційного агентства IRIN (нині The New Humanitarian) — неприбуткової новинної організації зі штаб-квартирою в Женеві, що спеціалізується на гуманітарній тематиці.
Нагороди та відзнаки
Стипендії
1999 — стипендіат програми Jefferson Fellow, East-West Society, Гонолулу, Гаваї. 2011 — стипендіат Open Society Foundations.
Відзнаки
2025 — обраний членом Американської академії мистецтв і наук. 2022 — лауреат премії Stone Book Award Музею афроамериканської історії Массачусетсу за книгу Народжені в темряві (Born in Blackness). 2022 — лауреат Hurston/Wright Legacy Award у номінації «Нехудожня література» за книгу Народжені в термові (Born in Blackness). 2016 — професор року Вищої школи журналістики Колумбійського університету. 2005 — фіналіст Hurston/Wright Legacy Award у номінації «Нехудожня література» за книгу Континент для захоплення (A Continent for the Taking). 2004 — почесний доктор Університет Меріленду за внесок у висвітлення подій у Східній Азії.
Бібліографія
Книги
Континент для захоплення: Трагедія та надія Африки (A Continent for the Taking: The Tragedy and Hope of Africa). Knopf, 2004. Зникаючий Шанхай: Фотографії та вірші про інтимний спосіб життя (Disappearing Shanghai: Photographs and Poems of an Intimate Way of Life, у співавторстві з Цю Сяолуном). Homa & Sekey, 2012. Другий континент Китаю: Як мільйон мігрантів будують нову імперію в Африці (China's Second Continent: How a Million Migrants are Building a New Empire in Africa). Knopf, 2014. Під усіма небесами: Як минуле формує прагнення Китаю до глобальної могутності (Everything Under the Heavens: How the Past Helps Shape China's Push for Global Power). Alfred A. Knopf, 2017. Народжені в темряві: Африка, африканці та становлення сучасного світу, 1471 — Друга світова війна (Born in Blackness: Africa, Africans, and the Making of the Modern World, 1471 to the Second World War). Liveright, 2021. . Українське видання роману вийде у видавництві «Лобстер» у 2027 році. Друге визволення: Нкрума, панафриканізм і глобальна чорношкіра ідентичність на піку розвитку (The Second Emancipation: Nkrumah, Pan-Africanism, and Global Blackness at High Tide). Liveright, 2025.
Статті
«Проклята прикрість» (A Damn Nuisance) — рецензія на книги The Lumumba Plot: The Secret History of the CIA and a Cold War Assassination Стюарта А. Ріда, My Country, Africa: Autobiography of the Black Pasionaria Андре Блуен (у співавторстві з Джин Маккеллар) та документальний фільм Soundtrack to a Coup d'Etat режисера Йогана Грімонпреза. Опублікована в The New York Review of Books, т. LXXII, № 14 (25 вересня 2025), с. 34–36.
Примітки