«Чудовий дзвіночок» () — радянський мультфільм 1949 року, знятий Валентиною та Зінаїдою Брумберг за російською народною казкою «Дочка і падчерка», записаною в Тульській губернії.

Сюжет Жили-були дід, баба-мачуха, та дві доньки — падчерка Маша та рідна Луша (Лукер'я), зведена сестра Маші.

Старий та Маша збирали дрова. Але раптом долинає наказовий голос мачухи: «Машко, води принесла?», і Маша приносить їй воду. Також вона за наказами мачухи погодувала курей, підмела подвір'я, але коли вона почала мити підлогу, то не помітила, як поставила каченя з водою біля печі, де спала Луша. Мачуха будить Лушу, але та, встаючи з грубки, падає у воду. Розлючена мачуха відправляє Машу в ліс, покаравши напружити гору вовни.

Старий привіз Машу до лісу, де та знайшла чудовий дзвіночок і почала дзвонити до нього, завдяки чому потрапила у землянку до ведмедя. А там вона чисто прибрала та зварила собі каші. Мишка, що вилізла з нірки, попросила у Маші ложку каші, але та, щоб досхочу нагодувати мишку, подала цілу тарілку. Тільки Маша почала прясти, як раптом заплакала, бо мачуха покарала напружити цілу гору вовни. Мишка розвеселила Машу своїм танцем із хустинкою. Незабаром приходить ведмідь, якому дуже сподобалося, як Маша впоралася з домашніми справами, і він подякував їй за це. Однак за те, що Маша увійшла до цієї хати без попиту, їй довелося грати з ведмедем у жмурки. Маша була програла ведмедеві, який наосліп збирався зловити її і з'їсти, але мишка їй допомогла перемогти в цій смертельно небезпечній грі. Втомленому ведмедеві Маша приносить води. Ведмідь, випивши води, спитав у Маші, що їй треба в нагороду, та каже, що їй треба напружити гору вовни і більше нічого. Задувши свічку, ведмідь укладає Машу спати, а сам разом із мишкою сховав за ніч гору вовни і нагородив Машу багатими подарунками, з якими вранці відправив її зі старим додому.

Мачуха позаздрила несподіваним дарам і повезла в ліс Лушу, де та навела велике безладдя і з'їла всю кашу, навіть не поділившись з пахвою. Побачивши ведмедя, Луша в страху впала зі столу і розбила горщик, у якому була каша. Луша за порадами мачухи зажадала нагородити себе хутром, грошима та табуном коней. Ведмідь почаклував, і Луша, вийшовши на ганок, побачила всі подарунки і зраділа. Проігнорувавши зауваження мишки, що Луша не прибралася в хаті, та їде разом із мачухою. По іншому чаклунству ведмедя коні повезли Лушу і мачуху далеко в ліс, де віз, зіткнувшись з деревами, розвалився, а багатства Луші перетворилися на черепки. Луша з мачухою спробували наздогнати табун коней, але ті, повернувшись у сов, полетіли геть. У результаті Луша з мачухою залишилися у лісі одні. Ведмідь доводить це тим, що «як відгукнеться, так і відгукнеться». І поки Луша та мачуха «розуму та розуму не наберуться, додому не повернуться».

Наприкінці мультфільму настає новий день, коли Маша відкриває вікно хати та махає глядачам рукою на прощання.

Творці Сценарій Маро Єрзінкян, Зінаїда Філімонова Віршований текст Миколи Ердмана Режисери Валентина Брумберг, Зінаїда Брумберг Художники Анатолій Сазонов, Сюзанна Бялковська Композитор Віктор Оранський Оператор Микола Воїнов Звукооператор Микола Прилуцький Художники-мультиплікатори Ламіс Бредіс, Олександр Бєляков, Лев Попов,Федір Хитрук, Фаїна Єпіфанова, Вадим Долгих,Роман Давидов, Володимир Арбеков,Григорій Козлов, Володимир Данилевич, Йосип Старюк Асистент художника Леонід Шварцман Асистент режисера Тетяна Федорова

Ролі озвучували Михайло Яншин — старий Олександра Денисова — мачуха Галина Новожилова — Гаврило Іванович, шкільний сторож Віра Бендіна — Луша Володимир Готовцев — ведмідь Тетяна Циганок — миша

Література  — М. Ерзинкян, З. Филимонова «Чудесный колокольчик», стр. 167—186.

Джерела Венжер Н. «Мультфильм вчера, сегодня и всегда». М.: Союзинформкино, 1979. «Наши мультфильмы». Сост. И. Марголина, Н. Лозинская. М.: Интеррос, 2006. «Энциклопедия отечественной мультипликации», Москва, «Алгоритм-книга», 2006.

Примітки

Посилання