Френсіс Гаррелл Марсаліс (; 26 грудня 1904 — 5 серпня 1934), до шлюбу Френсіс Гаррелл (), — американська льотчиця, авіаційна інструкторка, демонстраційна пілотеса та авіагонщиця. Була однією із засновниць Ninety-Nines — міжнародної організації жінок-пілотів. У 1932 році разом із Луїзою Таден встановила жіночий рекорд тривалості польоту з дозаправленням у повітрі, а в 1933 році разом із Гелен Річі поліпшила цей результат.
Біографія
Походження та освіта
Френсіс Гаррелл народилася 26 грудня 1904 року в Дель-Ріо, штат Техас. Її батько Вільям Гаррелл був власником ранчо, а мати Іда Мей Картьє — домогосподаркою. У дитинстві й підлітковому віці вона навчалася в різних школах Техасу, зокрема закінчила середню школу в Ель-Пасо. Згодом навчалася в Texas Christian College, але не завершила навчання.
До початку авіаційної кар'єри Гаррелл працювала кредитною менеджеркою в меблевому магазині в Х'юстоні. За повідомленням газети Houston Post-Dispatch 1929 року, більшу частину життя вона прожила в Х'юстоні, а на свій двадцять третій день народження отримала невелику спадщину й вирішила використати її для навчання польотам. Після рішення стати льотчицею Гаррелл переїхала з Техасу до району Нью-Йорка, де діяли великі льотні школи та авіаційні підприємства. Її подальша кар'єра була пов'язана насамперед із Curtiss Field і Рузвельт-Філд на Лонг-Айленді.
Навчання польотам
У листопаді 1928 року Гаррелл почала навчання в льотній школі Curtiss у Мінеолі, штат Нью-Йорк. Перший самостійний політ вона здійснила після одинадцяти годин підготовки. У вересні 1929 року на Рузвельт-Філд у Нью-Йорку вона виконала 22 послідовні внутрішні петлі, що було зафіксовано як новий жіночий рекорд. У пресі цей виступ подавався як приклад її ранньої сміливості та технічної вправності, хоча сама Гаррелл згодом оцінювала такий трюк стриманіше. Газета Houston Post-Dispatch писала про рекорд у матеріалі під заголовком «Aviatrix Declares 22 Loops Foolish».
21 грудня 1929 року вона вийшла заміж за лейтенанта Вільяма Марсаліса, свого інструктора з польотів на Curtiss Field, який згодом став пілотом авіаліній. Після шлюбу вона стала відомою як Френсіс Марсаліс, однак у джерелах також часто згадувалася під дошлюбним прізвищем Гаррелл.
Авіаційна кар'єра
Демонстраційні польоти й інструкторська робота
У березні 1930 року Марсаліс отримала транспортну ліцензію пілота № 7366, яка на той час була одним із найвищих рівнів пілотської кваліфікації. Вона приєдналася до демонстраційної команди Curtiss-Wright, виступала в Маямі та на Кубі, а також літала на різних літаках компанії, зокрема Travel Air Mystery Ship.
Марсаліс працювала у сфері продажів Curtiss-Wright Flying Service на Рузвельт-Філд із серпня 1929 до березня 1930 року. Вона демонструвала й продавала літаки Gypsy Moth, Cessna, Travel Air, Curtiss Fledgling, Curtiss Thrush, Bird і Waco, а також інструктувала студентів і переганяла літаки.
У книжці The Fun of It Амелія Ергарт згадувала Вільяма та Френсіс Марсаліс як подружжя, що вело льотну школу в муніципальному аеропорту Нью-Йорка. Ергарт також писала, що Френсіс Марсаліс була відома і під власним прізвищем Гаррелл, багато літала з виступами, гастролювала з Curtiss Exhibition Company, виконувала фігури вищого пілотажу й формаційні польоти, а також навчала студентів, які хотіли мати жінку-інструкторку.
Ninety-Nines
Марсаліс була однією з учасниць створення Ninety-Nines — організації ліцензованих жінок-пілотів. 9 жовтня 1929 року вона разом із Невою Паріс, Марджері Браун і Фей Гілліс підписала лист-запрошення до 117 жінок-пілотів, які на той час мали ліцензії у США. Упродовж місяця після цього 26 жінок зібралися в аеропорту Curtiss на Лонг-Айленді й заснували першу національну організацію ліцензованих жінок-пілотів у США. Назву Ninety-Nines запропонували пов'язати з кількістю її статутних членкинь.
Рекорди тривалості польоту
У серпні 1932 року Френсіс Марсаліс і Луїза Таден встановили жіночий рекорд тривалості польоту з дозаправленням у повітрі. Вони літали на Curtiss Thrush у районі Веллі-Стрім, штат Нью-Йорк, з 14 до 22 серпня 1932 року й пробули в повітрі 196 годин 5 хвилин. Літак мав назву I.J. Fox і в джерелах також згадувався як The Flying Boudoir. За даними Смітсонівського архіву, це був Curtiss Thrush із двигуном Wright J-6 потужністю 220 к. с.
У грудні 1933 року Марсаліс разом із Гелен Річі встановила новий рекорд. Вони летіли на літаку Curtiss Thrush Outdoor Girl над Маямі з 20 до 30 грудня 1933 року й протрималися в повітрі 237 годин 42 хвилини.
Цей політ перевершив попередній результат Марсаліс і Таден більш ніж на 40 годин. Для Марсаліс це був другий великий рекорд тривалості польоту з дозаправленням у повітрі, встановлений упродовж двох років.
Перегони та загибель
Марсаліс брала участь в авіаційних перегонах різного рівня. За оцінкою Барбари Гансон, досвід польотів на багатьох типах літаків став однією з переваг Марсаліс у її роботі демонстраційною пілотесою, продавчинею літаків та учасницею авіаперегонів. У 1934 році, незадовго до загибелі, Марсаліс брала участь у жіночих авіаційних перегонах у районі Нью-Йорка. У журналі The 99er згадувалися її виступи в Норволку і на Рузвельт-Філд. У Норволку вона здобула перемогу в жіночих гандикапних перегонах, а на Рузвельт-Філд посіла третє місце в Annette Gipson Woman's Race.
5 серпня 1934 року Марсаліс стартувала в 50-мильних перегонах із замкненим маршрутом навколо пілонів на Жіночому національному авіадербі у Вандалії, поблизу Дейтона, штат Огайо. Біля фінішної лінії її літак Waco зазнав катастрофи. За описом у журналі The 99er, на останньому колі Марсаліс наблизилася до групи літаків біля другого пілона й знизилася, намагаючись уникнути зіткнення. Після цього її літак потрапив у повітряний слід іншого літака й упав.
Марсаліс загинула у віці 29 років. У праці Texas Takes Wing зазначено, що точна причина аварії остаточно не встановлена. Водночас опис Луїзи Таден вказує на те, що під час проходження повороту біля пілона літак Марсаліс міг потрапити в повітряний слід літака, який летів попереду.
Пам'ять
Загибель Марсаліс викликала помітний відгук серед американських льотчиць 1930-х років. За даними Барбари Гансон, на її похорон у Нью-Йорку прибули, зокрема, Рут Ніколс, Елінор Сміт, Амелія Ергарт, Аннетт Гібсон, Віола Джентрі, Лора Інгаллс, Маргарет Купер і Луїза Таден.
Журнал The 99er у вереснево-жовтневому випуску 1934 року опублікував пам'ятний матеріал, присвячений Френсіс Гаррелл Марсаліс. Архівний запис про неї також міститься в колекціях Музею польоту в Сіетлі.
Примітки