Carex renauldii — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: США (Алабама, Арканзас, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Луїзіана, Міссісіпі, Міссурі, Північна Кароліна, Оклахома, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вірджинія). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Рослини утворюють дернини; кореневища у старих дернинах здаються видовженими, завширшки 1,5–5 мм, переважно з одним пагоном на вузол. Стебла заввишки 25–75 см; вегетативних стебел небагато, вони непоказні, зазвичай мають менш як 12 листків, що не утворюють чітких трьох рядів. Листки: піхви з напівпрозорою смугою на внутрішньому боці (адаксіально), верхівки U-подібні; язички верхніх листків завдовжки 1,7–3,6 мм; на генеративному стеблі 4–5 листків, пластинки розміром 10–25 см × 1,8–3,2 мм. Суцвіття розлогі, жовто-зелені, розміром 2–5 см × 6–14 мм; довжина нижнього міжвузля 5–11 мм, другого — 5–13 мм; нижні приквітки лускоподібні або з щетиноподібним кінчиком, коротшим за суцвіття або рівним йому. Колоски (3)4–6, віддалені один від одного, чітко виражені, від еліпсоїдних до яйцеподібних, розміром 7–12 × 5–10 мм; основа від заокругленої до гострої, верхівка заокруглена. Луски жіночих квіток білі, напівпрозорі, із зеленою серединною смугою, яйцеподібні, завдовжки 2–3,5 мм, сягають основи носика мішечка, вужчі за мішечки; верхівка від тупої до заокругленої. Мішечки (у великих колосках їх 15–80) спрямовані вгору, солом’яно-жовті, зелені у верхній частині, з ледь помітним жилкуванням на обох боках, від ниркоподібних до майже округлих, пласкі, розміром 4–5,3 × 3,5–4,5(4,9) мм, завтовшки 0,4–0,6 мм; край плаский, разом із крилом завширшки 1–1,5 мм, дрібнозернисто-папілозний (при 30-кратному збільшенні); носик світлий або зелений на верхівці, плаский, війчасто-дрібнозубчастий, шов на зовнішньому боці (абаксіально) з помітним білим напівпрозорим краєм; відстань від верхівки носика до горішка — 2–2,7 мм. Горішки еліптичні, розміром 1,8–2,2 × 1,2–1,5 мм, завтовшки 0,4–0,6 мм. 2n = 80.
Примітки