Обенизьке Євангеліє — українське рукописне ілюміноване кириличне Євангеліє тетр (Четвероєвангеліє), яке тривалий час перебувало у селі Обенижі. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Історія рукопису Рукопис був створений наприкінці XV — на початку XVI ст. на теренах України. У XVIII—XIX ст. тривалий час перебував у селі Обенижі (тепер — Волинська обл., Ковельський р-н). У жовтні 1880 р. Євангеліє було передано до колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії О. І. Коровицьким, учителем Закону Божого Київської Фундуклеївської гімназії. Було описано у каталозі О. О. Лебедєва. Від 1923 по 1934 рік рукопис деякий час перебував у відділі письма й друку Всеукраїнського музейного містечка, а у березні 1934 р. надійшов до Всенародної бібліотеки України, тепер — Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 301, № 43 л). Сучасний науковий кодиколого-палеографічний опис рукопису міститься у каталозі кириличних рукописів XVI ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Опис рукопису Євангеліє написано на папері 2° (285 ´ 200), півуставом одного почерку церковнослов'янською мовою. На початку кожного з чотирьох євангелій рукопис прикрашений заставками плетінчастого стилю із зооморфними елементами, з боків —елементами рослинного та тонкотравного орнаменту; заставки зафарбовані малиновою, сірою, зеленою, синьо-зеленою фарбами. У подібному стилі та такими самими фарбами виконані заголовні ініціали. Рукопис має малярську оправу кін. ХVІ–ХVІІ ст.
На сторінках Євангелія є два записи XVIII ст. українським скорописом про вклад церковного начиння та одягу в одну й ту саму церкву святої Великомучениці Параскеви села Обенижі («Обенѣж» — в рукопису): 30 жовтня 1727 р. пана Станіслав Гримського з дружиною, сином та невісткою (арк. 256—262) та 3 лютого 1738 р. «раба Божого» Павла Лапка з дружиною та батьками (арк. 262 зв.).
Ще один запис (арк. 7–13),1816 ст., оповідає про поновлення цієї рукописної книги парафіяльним священиком тієї ж церкви: «Сїе Евангелїе къ забвенію пріиде но въ 1816-м году украшено бысть приходскимъ священникомъ Села Обенижъ Іоанномъ Колядинскимъ».Євангеліє збереглося у задовільному стані.
Література 1. Лебедев А. Рукописи Церковно-археологического музея Императорской Киевской духовной академии. Саратов, 1916. Т. 1. С. 8–9.
2. Іванова О. А. Слов'янська кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: наук. кат. : палеогр. альбом / О. А. Іванова, О. М. Гальченко, Л. А. Гнатенко; редкол. : Л. А. Дубровіна (голова) та ін. К., 2010. С. 72–75.
Примітки
Посилання Повнотекстова версія примірника НБУВ на сайті НБУВ