Хоме́нко Васи́ль Йо́сипович (* 1 січня 1912, Тбілісі — † 2 жовтня 1984, Київ) — український графік, автор першого українського складального шрифту, член Спілки художників СРСР. Нагороджений орденом Трудового червоного прапора, медалями, Грамотою президії Верховної ради УРСР.
Біографія 1937 року закінчив Український поліграфічний інститут у Харкові (викладачі з фаху — В. Касіян, М. Дерегус, С. Єржиковський, Г. Беркович).
Учасник Другої світової війни. Працював у галузі книжкової графіки. Оформлював наступні книги: тритомник творів Тараса Шевченка (1949), Оправа клавіру М. Лисенка «Наталка Полтавка» (1955), «Козацькому роду нема переводу» Олександра Ільченка (1958), Тарас Шевченко. Художня спадщина у 4 томах. (1961—1964), Леся Українка. Зібрання творів у 10 томах. (1964), Історія українського мистецтва у 6 томах (7 книгах) (1966—1970)
У 1964—1967 рр. Василь Хоменко працював над новим складальним шрифтом з українським забарвленням. Протягом цих років було виконано чотири проміжних варіанти, а фінальна робота налічувала 6 накреслень: пряме, напівжирне, похиле та похиле-напівжирне серифові, а також пряме й напівжирне безсерифові. Були спроектовані знаки української, російської, сербської, англійської та німецької абеток, а також лігатурні знаки та спеціальні символи. Але в металі у 1968 році були виготовлені тільки пряме та похиле серифові накреслення у кеглях 8, 10 і 12 пунктів. Того ж року, новою гарнітурою були набрані наступні книги: «Степ» Тереня Масенка («Радянський письменник», 1968), «Багрецева земля» Михайла Ігнатенка («Радянський письменник», 1968), «Поезія 1968» («Радянський письменник», 1968), «Жбан вина» Романа Федорова (в-во «Карпати», 1968), хоча у подарунковому виданні «Енеїди» І. Котляревського з чудовими ілюстраціями Анатолія Базилевича і вказано що шрифт був спроектований спеціально для цього видання. Протягом 1970-80 рр. шрифт Хоменка мав величезну популярність. У 2000-х рр. українським дизайнером Генадієм Заречнюком була створена цифрова версія Хоменківської гарнітури.
Вшанування пам'яті У Каховці існує вулиця Василя Хоменка.
Примітки
Література
— С. 618. Словник художників України. / За ред. М. Бажана, В. Афанасьєва, П. Білецького та ін. — Київ: УРЕ, 1973. — С. 243 Українські радянські художники: Довідник. / Упор.: Р. Даскалова, З. Кучеренко, В. Мальцева та ін. Відпов. ред. І. Верба. Київ: Мистецтво, 1972. — С. 495 Валуєнко Б. Сучасний український шрифт. // Мистецтво. Київ, 1968, № 6. — С. 35-36 Дудник І. Шрифтова гарнітура Василя Хоменка. // Мистецтво шістдесятників. Традиції і новації: зб. тез доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф., Київ, 30 листопада 2017 р. — К., 2017. — С. 11-13 Зразки шрифтів. Київ: Комітет по пресі при Раді міністрів УРСР, 1972. С. 133—134; 188—189 ГОСТ 3489.19-71 . Шрифты типографские. Гарнитура Хоменко. Москва: Государственный комитет стандартов Совета министров СССР, [б.д.]. 5 с.
Посилання