Дональд Фейґен

Дональд Джей Фейґен (; , , , ) — американський співак, пісняр і музикант на пенсії, співзасновник, вокаліст, співпісняр і клавішник рок-гурту Steely Dan, утвореного на початку 1970-х років разом з музичним партнером Волтером Бекером. Окрім свого внеску до Steely Dan, Фейґен випустив чотири сольні альбоми, починаючи з The Nightfly у 1982 році, який був номінований на сім премій «Греммі».

У 2001 році Фейґена було введено до Зали слави рок-н-ролу як учасника гурту Steely Dan. Після смерті Беккера у 2017 році Фейген продовжував гастролювати під цим ім'ям гурту до 2024 року.

Раннє життя Фейґен народився в Пассейку, штат Нью-Джерсі, 10 січня 1948 року у єврейської родини, нащадків іммігрантів з Росії, Латвії та Австрії, які прибули до США на початку 20-го століття. Його батьком був Джозеф «Джеррі» Фейґен — бухгалтер, а матір'ю — Елінор (уроджена Розенберґ) — домогосподарка, яка з дитинства до підліткового віку грала свінг у горах Катскілл на півночі штату Нью-ЙоркSweet, Steely Dan: Reelin' in the Years 7.. Його родина переїхала до Фейр-Лоун, невеликого містечка поблизу Пассейка. Коли йому було 10 років, він переїхав з батьками та молодшою ​​сестрою до Кендалл-Парку, нещодавно збудованого передмістя Саут-Брансвіка, штат Нью-Джерсі. Переїзд засмутив йогоJames L. Kelley, "Steely Dan's Donald Fagen: A case of mistaken self-identity, corrected by self-reformulation." In: E. Vanderheiden, & C.-H. Mayer (Eds.), Mistakes, errors and failures across cultures: Navigating potentials (pp. 91-107). Cham, Switzerland: Springer, 2019, p. 97.. Він ненавидів життя в передмісті. Пізніше він згадував, що це «було схоже на в'язницю. Гадаю, я втратив віру в судження [моїх батьків]... Це був, мабуть, перший раз, коли я усвідомив, що маю власний погляд на життя». Його життя в Кендалл-Парку, включаючи підліткову любов до нічного радіо, надихнуло його на створення пізнішого альбому The Nightfly.

Фейґен зацікавився роком та ритм-енд-блюзом наприкінці 1950-х років. Першою платівкою, яку він купив, була «Reelin' and Rockin'» Чака Беррі. У віці 11 років його двоюрідна сестра, Барбара Коен, порадила йому джазову музику, і Фейґен пішов на джазовий фестиваль у Ньюпорті, де став, як він сам називав, «джазовим снобом»: «Я втратив інтерес до рок-н-ролу та почав розвивати антисоціальну особистість»Sweet, Steely Dan: Reelin' in the Years 8.. На початку 1960-х років, починаючи з 12 років, він часто відвідував Village Vanguard, де на нього особливо вразили Ерл Гайнс, Віллі «Лев» Сміт та Білл Еванс. Він регулярно їздив автобусом на Мангеттен, щоб відвідати виступи джазових музикантів Чарльза Мінґуса, Сонні Роллінза, Телоніуса Монка та Майлза Девіса. Він навчився грати на фортепіано та грав на баритоні в шкільному маршовому оркестрі. Він розвинув любов до настільного тенісу на все життяSweet, Steely Dan: Reelin' in the Years 9.. У пізньому підлітковому віці його приваблювала соул-музика, фанк, Motown та Sly & the Family Stone. Він також висловлював захоплення сестрами Босвелл, Генрі Манчіні та Реєм Чарльзом. Після закінчення середньої школи Саут-Брансвіка в 1965 році він вступив до Бард-коледжу для вивчення англійської літератури, де в 1967 році зустрівSweet, Steely Dan: Reelin' in the Years 10. Волтера Бекера в кав'ярні. Бекер і Фейґен залучили різноманітних музикантів, зокрема майбутнього актора Чеві Чейза, для створення гуртів Leather Canary, Don Fagen Jazz Trio та Bad Rock BandFruchter, Rena. (2007). I'm Chevy Chase...and You're Not. Virgin Books.. Фейґен описував свої коледжні гурти як такі, що звучать як «The Kingsmen, що виконують музику Френка Заппи»Sweet, Steely Dan: Reelin' in the Years 12.. Жоден з гуртів не проіснував довго, але партнерство між Фейгеном і Бекером проіснувало. Рання кар'єра дуету включала роботу з Jay and the Americans, для яких вони використовували псевдоніми. На початку 1970-х років вони працювали авторами поп-пісень для ABC/Dunhill Records, які випустили всі альбоми Steely Dan 1970-х років.

Кар'єра

Steely Dan

Бекер і Фейґен почали створювати гурт Steely Dan влітку 1970 року, відреагувавши на оголошення Village Voice про пошук «басиста та клавішника з джазовими навичками», розміщене гітаристом Денні Діасом. Діас був одразу вражений здібностями пари, і особливо тим, що у них вже була ціла купа оригінального матеріалу. (Шанувальники літератури біт-покоління, Фейґен і Бекер, назвали гурт на честь парового вібратора, згаданого в романі Вільяма С. Барроуза «Голий ланч».) Перший склад гурту було зібрано у грудні 1971 року в Лос-Анджелесі, куди Бекер і Фейґен переїхали працювати штатними авторами пісень для ABC/Dunhill. Бекер і Фейґен склали ядро ​​гурту та написали всі пісні, причому Бекер грав на бас-гітарі, а пізніше — на соло-гітарі, а Фейґен грав на клавішних та вокалі.

Після виходу їхнього третього альбому в 1974 році інші учасники покинули гурт або були звільнені з нього, що перетворилося на студійний проект на чолі з Беккером і Фагеном. Найбільш продаваним альбомом Steely Dan став Aja 1977 року, який отримав платиновий сертифікат. Три роки по тому вони випустили Gaucho. Їхній наступний альбом вийшов лише в 1995 році, коли вони випустили концертний альбом Alive in America. За ним послідував багаторазовий лауреат премії "Греммі" Two Against Nature у 2000 році та останній альбом Steely Dan Everything Must Go у 2003 році. Концертний DVD Two Against Nature містив матеріал з більшої частини історії гурту.

Після смерті Бекера у 2017 році, Фейґен хотів відмовитися від імені Steely Dan з поваги до свого колеги по групі та гастролювати під іншим ім'ям, але промоутери порадили йому не робити цього з комерційних причин.

Сольна кар'єра Після розпаду гурту Steely Dan у 1981 році, Фейґен випустив свій дебютний сольний альбом The Nightfly у жовтні 1982 року. Він став платиновим, продавши понад мільйон копій у США, і досяг 11-го місця у списку Billboard Top 200 альбомів. Перший сингл «I.G.Y.», випущений у вересні 1982 року, досяг 26-го місця в Hot 100. Наступний сингл «New Frontier» (січень 1983 року) досяг 70-го місця та супроводжувався музичним відеокліпом. The Nightfly був номінований на премію «Греммі» за найкращий альбом року. У 2002 році лейбл Rhino Records випустив аудіоверсію The Nightfly на DVD на честь 20-ї річниці альбому. Бонус-трек «True Companion» з бокс-сету MVI «Трилогія Nightfly» є сьомим треком у саундтреку до фільму "Важкий метал" 1981 року.

Протягом решти 1980-х років Фейґен брав участь у створенні саундтреків та вів колонку для журналу Premiere. У 1988 році він випустив пісню «Century's End» з музики до фільму Майкла Дж. Фокса «Яскраві вогні, велике місто». Наприкінці десятиліття він повернувся на сцену з New York Rock and Soul Revue. Бекер і Фейґен возз'єдналися в 1986 році, щоб працювати над дебютним альбомом моделі та співачки Розі Вели. Беккер продюсував другий альбом Фейґена, Kamakiriad (1993), який був номінований на премію «Греммі» за альбом року та досяг 10-го місця в чарті 200 найкращих альбомів. Фейґен був співпродюсером і грав на клавішних на дебютному сольному альбомі Волтера Беккера «11 Tracks of Whack» (1994).

Третій сольний альбом Фейґена, Morph the Cat, вийшов 14 березня 2006 року, у ньому взяли участь Вейн Кранц (гітара), Джон Герінгтон (гітара), Кіт Карлок (ударні), Фредді Вашингтон (бас-гітара), Тед Бейкер (фортепіано) та Волт Вайскопф (саксофон). Він досяг 26-го місця у списку Billboard Top 200 альбомів. Журнал Mix назвав альбом «Morph the Cat» альбомом року. Мікс із об’ємним звуком 5.1 отримав премію «Греммі» за найкращий альбом із об’ємним звучаннямGRAMMY.com 49th Annual GRAMMY Awards Winners List Grammy.com, retrieved May 7, 2008.

У 2007 році перші три альбоми Фейґена були випущені у бокс-сеті під назвою «Nightfly Trilogy» у форматі MVI (Music Video Interactive). Кожен альбом містить мікс DTS 5.1, Dolby 5.1 та PCM Stereo, але не містить треків, закодованих у MLP, а також бонусний аудіо- та відеоконтент.

Четвертий альбом Фейґена, Sunken Condos, вийшов у 2012 році. Він досяг 12-го місця у списку 200 найкращих альбомів Billboard. У 2012 році він також гастролював з гуртом Dukes of September за участю Майкла Макдональда та Боза Скаґґса. Один з концертів був записаний у Лінкольн-центрі в Нью-Йорку та транслювався на PBS Great Performances у 2014 році.

У 2013 році Фейґен опублікував автобіографію під назвою «Видатні хіпстери». Біографія Пітера Джонса «Nightfly: Життя Дональда Фейґена зі Steely Dan» була опублікована у 2022 році.

Фейґен часто використовує псевдоніми. Він написав примітки до альбому «Can't Buy a Thrill» під іменем Трістан Фабріані, яке він використовував на сцені, коли грав на клавішних для Jay and the Americans (Бекер використовував Ґаса Малера). На своїх сольних альбомах, коли він грав або програмував партію синтезатора для відтворення справжнього інструменту (бас, вібрафон, духові), він вказував один зі своїх псевдонімів: Іллінойс Елогайну, Фонус Квейвер або Гарлан Пост.

Примітки