Український національний пантеон – це меморіальний комплекс для вшанування видатних державних, військових, культурних, наукових, релігійних діячів.
Історія Ідеї створення пантеону передувало загострення відносин з Польщею на найвищому політичному рівні. Ескалація була спричинена травневим присвоєнням українському спецпідрозділу ССО імені Героїв УПА, після якого президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі – Ордена Білого Орла.
28 червня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про український національний пантеон. Про це він повідомив під час звернення з нагоди Дня Конституції у Києво-Печерській лаврі.
Верховна Рада ухвалила цей закон на засіданні 1 липня.
Того ж дня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, за якою Український національний пантеон утворено як меморіальний комплекс загальнонаціонального значення у складі Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Законодавче регулювання Статус Українського національного пантеону і його функціонування регулюється Законом України “Про Український національний пантеон”.
Комплекс стане місцем почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину. Водночас Пантеон має стати центром збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній.
Особливе місце у концепції Пантеону відведено його державному та міжнародному значенню. Передбачається, що саме тут відбуватимуться офіційні урочистості, вручення найвищих державних нагород, а відвідання комплексу стане невід'ємною складовою Державного Протоколу та Церемоніалу України під час офіційних візитів іноземних лідерів і делегацій.
Національний пантеон вшановуватиме глав українських держав різних історичних епох, президентів України (крім тих, кого усунуто з поста в порядку імпічменту), головнокомандувачів українських військових формувань чи рівнозначних їм осіб, визначних науковців, діячів культури, освіти, релігії, державотворення, лауреатів Нобелівської премії, що мали зв'язок з Україною. Пантеон не вшановуватиме осіб, винних у злочинах проти національної безпеки України, миру чи безпеки людства, та осіб, які підпадають під закони про засудження комуністичного, нацистського та російського тоталітарних режимів.
Відбором видатних постатей займатиметься незалежна національна комісія з питань увічнення пам’яті. До неї на паритетних засадах увійдуть історики НАНУ, представники УІНП, Міністерства культури, Міноборони, а також громадські діячі та ветерани. Кандидата вноситимуть до Пантеону, якщо він зробив видатний внесок у державотворення, проявив героїзм під час захисту суверенітету України або здійснив фундаментальний внесок в культуру, науку, релігію тощо. Право подавати кандидатури матимуть президент, Верховна Рада, Кабмін, академічні установи та великі громадські організації, після чого кожна заявка підлягатиме ґрунтовній історико-біографічній перевірці.
Закон встановлює, що Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, тобто його не можна приватизувати або орендувати. Територією його будівництва можуть визначити території природно-заповідного фонду чи межі історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки. Проєкт комплексу визначатимуть за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу, а фінансування здійснюватиметься з державного бюджету.
Реакція на створення Міжнародна Польща відреагувала гостро на ідею створення пантеону і за даними польських ЗМІ, сприйняла риторику Зеленського з відвертим розчаруванням. Частина польських урядовців заявила, що Київ нібито свідомо йде на загострення конфлікту. Внутрішня "Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави. Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати", - заявив Зеленський.
Глава Офісу президента Кирило Буданов додав, що за це право свободи власного вибору та національної незалежності українці боролися сотні років, і "саме за це сьогодні проливають кров наші воїни". За його словами, створення пантеону – це потрібний крок для відновлення історичної справедливості, консолідації українського суспільства та закладення фундаменту пам'яті для наступних поколінь.
Див. також • Києво-Печерська лавра
• Пантеон Ходживанка
• Історична пам'ять
Примітки