Хольгер Бех Нільсен (нар. 25 серпня 1941) — данський фізик-теоретик і почесний професор Інституту Нільса Бора Копенгагенського університету, де він почав вивчати фізику в 1961 році.
Робота Нільсен зробив оригінальний внесок у теоретичну фізику елементарних частинок, зокрема в галузь теорії струн. Незалежно від Намбу Йоїтіро та Леонарда Сасскінда, він першим припустив, що модель Венеціано насправді є теорією струн,H. B. Nielsen, "An almost physical interpretation of the dual N point function", Nordita preprint (1969); unpublished що зробило його одним із батьків теорії струн. У 2001 році за його дослідження він був удостоєний премії Гумбольдта. На його честь названо кілька фізичних концепцій, наприклад, вихор Нільсена-Олесена та теорема Нільсена-Ніномії про заборону для представлення хіральних ферміонів на решітці. У вихідних дуальних моделях, які пізніше будуть визнані джерелами теорії струн, змінні Коби-Нільсена також названі на його честь та на честь його співробітника Зіро Коби.
Нільсен відомий у Данії своїми захопленими публічними лекціями з фізики та теорії струн, і його часто інтерв'ю в щоденних новинах, особливо з питань фізики елементарних частинок.
У серії статей, завантажених на arXiv у 2009 році, Нільсен та його колега-фізик Масао Ніномія запропонували радикальну теорію, щоб пояснити, здавалося б, неймовірну серію невдач, які перешкоджають запуску Великого адронного колайдера (ВАК). Колайдер мав бути використаний для пошуку доказів існування гіпотетичної частинки бозона Хіггса. Вони припустили, що частинка може бути настільки огидною для природи, що її створення пошириться назад у часі та зупинить колайдер, перш ніж він зможе його створити, подібно до парадоксу Дідуся подорожей у часі. Згодом 4 липня 2012 року ВАК заявив про відкриття бозона Гіггса.atlas.ch
Нільсен є членом Норвезької академії наук і літератури.
Примітки