Александер Пашкевич (; 16 липня 1866, Львів — 9 травня 1915, Риманів) — австро-угорський офіцер, майор.

Біографія Син Владислава Пашкевича гербу Радван та Гелени Подлевської гербу Богорія. По материнській лінії він був родичем Валер'яна Подлевського, повстанця Листопадового повстання, який був братом його діда. Він став професійним солдатом Імператорсько-королівської армії. 1 вересня 1886 року його було призначено кадетом постійної служби, а пізніше 1 травня 1889 року підвищено до лейтенанта та 1 листопада 1893 року до оберлейтенанта. Роками він служив у 80-му піхотному полку у Львові•

•

•

•

•, звідки приблизно з 1893 року був призначений до Військово-географічного інституту як офіцер надштату. Приблизно з 1896 року він знову був у 80-му піхотному полку. Звідки приблизно у 1897/1898 роках був відряджений до Терезіанської військової академії у Вінер-Нойштадті як стажер-викладач, а приблизно з 1897 року — до Піхотної кадетської школи в Темешварі як член викладацького складу. У цей час 1 листопада 1901 року його підвищено до гауптмана 2-го класу. а приблизно з 1902 року він знову служив у 80-му полку. Після підвищення до гауптмана 1-го класу 1 листопада 1901 року, приблизно у 1905/1906 роках, його було призначено до викладацького складу Піхотної кадетської школи в Лобзові, після чого він продовжив службу у своєму рідному 80-му піхотному полку. 1 травня 1913 року його було підвищено до майора піхоти. Близько 1913/1914 років його перевели до 77-го піхотного полку в Перемишлі та він обійняв посаду командира 3-го батальйону.

Під час Першої світової війни він брав участь у військових операціях з самого початку створення 77-го піхотного полку з Самбора. Разом з розвідувальним підрозділом (Nachrichten-Datachement) він був одним із перших, хто перетнув кордон Російської імперії 14 серпня 1914 року. Десять днів по тому він захопив три мости в Гораї. Він утримував їх 48 годин, незважаючи на атаку переважаючих сил противника, тим самим запобігаючи оточенню своєї дивізії з південного сходу. На чолі батальйону, що складався з розрізнених сил 77-го та 45-го полків, 3 вересня він оточив ліс, зайнятий росіянами, та 30-й Сибірський піхотний полк, частково знищивши та захопивши частину ворожих сил. У цих боях його сили налічували близько 4500 осіб, тоді як сили противника — близько 4000. Загалом з початку війни він брав участь у понад 30 боях, відзначившись своєю мужністю. Він загинув у віці 42 років 9 травня 1915 року під час боїв у Центральній Галичині, під час штурму пагорба поблизу Синяви і Риманова, де його вразили дві кулі.

Сім'я Він був одружений з Міхаліною, уродженою Новін-Конопкою, родом з Могілян, і мав двох дочок..

Нагороди

Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу (25 років; близько 1909) Ювілейний хрест Маріанський хрест Пам'ятний хрест 1912/13 Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) (близько 1912) Орден Залізної корони 3-го класу (1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (1915, посмертно)

Примітки