Стефан Болеслав Стасяк (; 22 лютого 1884, ґміна Чисте, Варшавський повіт, Варшавська губернія, Королівство Польське, Російська імперія — 9 лютого 1962, Лондон, Англія, Велика Британія) — польський науковець, орієнталіст, перекладач.

Життєпис Народився 22 лютого 1884 року у ґміні Чисте, Варшавського повіту, Варшавської губернії, Королівство Польське, Російська імперія (нині — частина дільниці Воля міста Варшави, Польща) в родині працівника залізниці Адама Стасяка та вчительки Валерії Стасяк (до шлюбу Туховська).

Закінчив Технічну школу Варшавсько-Вільнюської залізниці, навчався в гімназії у Лієпаї. У 1906 році переїхав до Відня, де почав вивчати філософію та психологію. Через скрутне фінансове становище він згодом оселився у Мюнхені, пізніше у Швейцарії, а з 1909 року у Парижі, де закінчив Вищу реальну школу. Він не зміг завершити свою докторську дисертацію на тему: «Unicornus — studium porównawcze źródeł orientalnych i zachodnich» (), підготовлену в Паризькому університеті Сорбонна. Початок Першої світової війни застав його у Санкт-Петербурзі, і у 1916 році він переїхав до Швеції, де до кінця війни працював у Польському Червоному Хресті та Польському комітеті допомоги. Під час польсько-радянської війни був добровольцем Польського Червоного Хреста та Польського комітету допомоги, зокрема, під час Варшавської битви 1920 року. Невдовзі після цього він перебував на науковому стажуванні в Парижі та Лісабоні, де, серед іншого, викладав латину в школі Бурдалу у Парижі, у Лісабоні — вивчав санскрит.

1925 року захистив докторат «Les Indes Portugaises à la fin du VIe siècle d'après la Relation du voyage fait à Goa en 1596 par Christophe Pawłowski, gentilhomme polonais» () у Паризькій вищій реальній школі. Того ж року став науковим співробітником гуманітарного факультету Університету Яна Казимира у Львові. У цьому ж виші 1926 року здобув науковий ступінь доктор габілітований після захисту габілітаційної роботи на тему: «Ze studiów nad epigrafiką indyjską. Panegiryk Dharanidhary» (), у 1928 році після смерті Анджея Гавронського став співробітником та завідувачем кафедри індійської філології та культури Університету Яна Казимира. У 1929 році його було призначено доцентом цієї ж кафедри. Був членом I відділу (філологічного) Польського наукового товариства у Львові. На межі 1935/1936 років він перебував в Індії, проводив наукові дослідження та читав лекціїUczony polski w Indiach // Gazeta Lwowska. — 1936. — Nr 36. — 14 lutego. — S. 2. . Він був перекладачем з санскриту та мови палі. Серед його учнів були Євгеніуш Слушкевич, Людвік Скужак, Францишек Токаж, Миколай Алтухов, Володимир Шаян та Ева Груберівна. У січні 1938 року він був одним із 26 професорів-підписантів, які протестували проти введення лавкового геттоJan Draus…. — S. 66.. Він став юридичним куратором Станіслава Смогожевського — рідного брата та спадкоємця професора Університету Яна Казимира Зигмунта СмогожевськогоOgłoszenia urzędow // Gazeta Lwowska. — 1935. — Nr 123. — 30 maja. — S. 4. .

Після початку Другої світової війни та початку радянської окупації він у 1939—1941 роках очолював кафедру східних мов вже у перейменованому Львівському державному університеті імені Івана ФранкаJan Draus…. — S. 81.. Після нападу Німеччини на СРСР та початку німецької окупації Польщі він переховувався. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Совіньськоґо, 14 (нинішня вулиця Лонгина Цегельського). У листопаді 1942 року він виїхав до Варшави, де перебував до початку повстання. У своїх особистих документах він зберігав рукопис мемуарів польського юриста єврейського походження Мауриція Аллерганда з Львівського гетто під назвою «Нотатки з того світу». У 1946 році він оселився в Лодзі, а в 1948 році емігрував до Лондона, де займався впорядкуванням свого архіву та книгозбірні. Джерелом його доходу були перекладиJan Draus…. — S. 198—199..

Загинув 9 лютого 1962 року в Лондоні в дорожньо-транспортній пригоді.

Основні праці Стефан Стасяк за життя опублікував невелику кількість власних праць, серед яких: Le Cātaka (Etude comparative) // Rocznik Orjentalistyczny. — Lwów. — 1923. — T. 2.; Notes et excursions // Rocznik Orjentalistyczny. — Lwów. — 1928. — T. 4; 1926. — T. 5.; Les Indes Portugaises à la fin du VIe siècle d'après la Relation du voyage fait à Goa en 1596 par Christophe Pawłowski, gentilhomme polonais // Rocznik Orjentalistyczny. — Lwów. — 1925 (1927). — T. 3. — S. 1—56; 1926 (1928). — T. 4. — S. 283—302; 1927 (1929). — T. 5. — S. 21—44. Fallacies and their Classification according to the Early Hindu logicians // Rocznik Orjentalistyczny. — Lwów. — 1935. — T. 6.

Польські переклади та переклади з інших мов Субхашіт та Ріґведичних гімнів друкувалися у виданні «Wielka literatura powszechna» (Варшава, 1931).

Примітки

Джерела Jan Draus Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918-1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — 328 s. — ISBN 978-83-7188-964-6. Stasiak Stefan // Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.

Посилання