«Їжак та заєць» (також зустрічається під назвами «Як їжак зайця перегнав», «Їжак і заєць») — українська народна казка про тварин соціально-побутового спрямуванняГрицай М. С., Бойко В. Г., Дунаєвська Л. Ф. Українська народнопоетична творчість. — К. : Вища школа, 1983. — С. 112—118. Належить до так званих казок з агональним (змагальним) сюжетом, де кмітливий і повільний герой перемагає сильнішого та прудкішого суперника за допомогою хитрощівДмитренко М. К. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. — К. : ВЦ «Академія», 2001. — 352 с..
Сюжет Подіям казки передує зустріч Їжака та Зайця на полі. Заєць кепкує з коротких і кривих ніг Їжака, згадуючи лихим словом також його батька й діда. Ображений Їжак пропонує Зайцеві змагання з бігу наввипередки. Заєць погожується, кепкуючи з суперника.
Їжак повертається додому й залучає до задуму свою дружину (Їжачиху). Він інструктує її стати в протилежному кінці борозни й чекати Зайця, а сам залишається на старті. За сигналом Заєць мчить уперед, а Їжак робить лише кілька кроків і зупиняється. Коли Заєць добігає до кінця ниви, Їжачиха виходить із борозни й вигукує: «А я вже тут!»Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка: Специфіка жанру, еволюція структури. — К. : Вища школа, 1989. — 187 с..
Спаcontent спантеличений Заєць вимагає повторити забіг. Ситуація повторюється раз за разом: на кожному кінці ниви Зайця зустрічає один із їжаків. Після сотого (або дев'яносто дев'ятого) забігу знесилений Заєць падає на ниві від утоми. Їжак повчає Зайця, що не варто сміятися зі слабших, і разом із дружиною повертається додому.
Класифікація та фольклорний контекст За міжнародним покажчиком казкових сюжетів Аарне—Томпсона—Утера (ATU) казка належить до типу ATU 275A («The Race of the Fox and the Hedgehog» / «The Race between Hare and Tortoise / Hedgehog» — «Перегони між прудкою та повільною твариною»)Uther, Hans-Jörg. The Types of International Folktales: A Classification and Bibliography Based on the System of Antti Aarne and Stith Thompson. — Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 2004. — Part I. — P. 168—169..
Аналогічні сюжети є поширеними у фольклорі багатьох народів світу (зокрема, казка братів Ґрімм «Hase und Igel» у німецькому фольклорі або байка Езопа «Черепаха та Заєць»), проте український варіант має свої етнографічні та мовні особливості:
Локалізація побутових деталей (капуста, буряки, морква на нивах). Орієнтація на родинну взаємовиручку (побудова плану за участі дружини). Влучні фразеологізми та народні приказки.
Головні персонажі та мораль
Заєць — втілення зарозумілості, хвалькуватості, зверхності та поверхового оцінювання за зовнішніми ознаками. Їжак — втілення мудрості, народної кмітливості, спокою та почуття власної гідності. Їжачиха — символ підтримки, родинного співробітництва та взаєморозуміння.
Основна мораль казки: Фізична перевага та прудкість програють розуму, винахідливості й злагодженій співпраці. Казка вчить поваги до інших незалежно від їхнього зовнішнього вигляду чи фізіологічних особливостейПавленко Л. В. Виховний потенціал українських народних казок про тварин у початковій школі // Початкова школа: науково-методичний журнал. — 2018. — № 5. — С. 24–27..
Див. також
Українські народні казки Казки про тварин Черепаха і заєць
Джерела та література