Англійський сніданковий чай, або просто англійський сніданок — це традиційна суміш чорних чаїв, що походять із Ассаму, Цейлону (Шрі-Ланки) або Кенії. Він є одним із найпопулярніших видів купажованого чаю, поширених у британській та ірландській культурі чаювання, яка сформувалася після знайомства цих країн із чайною культурою Азії.

Англійський сніданковий чай зазвичай описують як ситний, міцний та насичений, а поєднується він добре із молоком або цукром — на манір, який часто асоціюється із традиційним поживним англійським сніданком.

Чорні чаї, що використовують у суміші, різняться, однак переважають зазвичай асам, цейлонський та кенійський, а до більш дорогих сумішей іноді додається кімун.

Походження та історія Версії про походження цього чаю розходяться, однак можна точно сказати, що вживання суміші чорних чаїв як частини ранкової трапези є довготривалою британською та ірландською традицією. Сама назва «сніданковий чай» використовувався постачальниками з щонайменш другої половини 18-го століття.

Нині вважається, що практика найменування суміші походить не з Англії, а з Америки, сягаючи ще колоніальних часів. Інше джерело (з посиланням на статтю в журналі «Journal of Commerce», опубліковану в той період) визначає датою створення суміші 1845 рік, а її автором — торговця чаєм з Нью-Йорку на ім'я Річард Девіс. Девіс, будучи іммігрантом з Англії, взяв за основу сорт «Конгоу» та додав до нього трохи «Пеко» й «Поучонг». Цей чай продавався за 50 центів за фунт (0,45 кг) (що рівнозначно 17,28 доларам за фунт у 2025 році). Його успіх спричинив появу наслідувачів, що сприяло популяризації цієї назви. Пошуки оригінальної статті у «Journal of Commerce» не вдалися, однак у ході дослідження було виявлено більш ранні посилання на одну й ту саму статтю у випуску «Daily Alta California» за 1876 рік, де було згадано «нью-йоркський комерційний журнал» і позначено дату появи чаю 1844-м роком. У американській публікації 1884 року було зазначено, що «Чаї сорту „Бохеа“ відомі торговцям цієї країни як чай „Англійський сніданок“, оскільки вони складають основну частину експорту до Англії».

Поширення сніданкового чаю у Сполученому Королівстві частково приписується Королеві Вікторії. У 1892 році в її літній шотландській резиденції Балморал вона скуштувала та оцінила чай із такою назвою, а потім повернулася у Лондон, привізши з собою його запас. Однак, попри своє шотландське походження, ця суміш зрештою отримала прикметник «англійський».

Див. також

Англійський полуденний чай Ірландський сніданок

Посилання

Посилання