Вільям Роберт Норріс Гайнд (; , Купер — , Солсбері) — високопоставлений офіцер Британської армії, який служив під час Другої світової війни та брав участь у придушенні повстання Мау-Мау в колоніальній Кенії.

Біографія Народився в Купарі, Файф, і здобув освіту у Веллінгтон-коледжі. Після навчання як кадет-джентльмен в Королівському військовому коледжі 16 липня 1919 року йому отримав звання другого лейтенанта 15-го гусарського полку, а 16 липня 1921 року він отримав звання лейтенанта після об'єднання полку з 19-м гусарським в новоствореному 15-му/19-му гусарському полку.

Гайнд був вправним гравцем у поло. Його включили до складу збірної Великої Британії з поло на літніх Олімпійських іграх 1936 року, де команда виборола срібну медаль. Він брав участь в обох матчах турніру: перший проти Мексики та у фіналі проти Аргентини.

Його підвищили до капітана, а потім 10 січня 1938 року до майора. У 1940—1942 роках командував 15-м/19-м гусарським полком. 10 січня 1941 року йому було надано звання підполковника.

З 26 серпня 1942 року до 7 грудня 1942 року він командував 20-ю бронетанковою бригадою у тимчасовому званні бригадира, а потім з 23 січня 1943 року по 7 серпня 1944 року був командиром 22-ї бронетанкової бригади і брав участь у бойових діях у в Північній Африці, Італії та Північно-Західній Європі, зокрема в Нормандії та в битві у Вілле-Бокаж. 27 травня 1944 року підвищений до полковника, зі встановленням старшинства від 10 січня 1944 року.

З 1945 по 1948 рік був заступником військового губернатора британського сектору Берліна. 12 жовтня 1948 року його підвищили до бригадира, а з жовтня 1948 року по липень 1949 року був заступником командувача Північно-Західного округу. У 1949—1951 роках обіймав посаду заступника командувача військ Нижній Саксонії. 24 листопада 1950 року призначений флігель-ад'ютантом короля.У 1952—1953 роках він командував військовим округом Кіренаїка в Північній Африці.

У січні 1953 року Гайнда призначили директором операцій у Кенії з тимчасовим званням генерал-майора наступальної кампанії проти повстанців Мау-Мау. 31 березня 1956 року він залишив цю посаду, а 18 червня 1956 року — і тимчасове звання.

1 січня 1957 року призначений полковником 15-го/19-го гусарського полку. 11 квітня 1957 року вийшов у відставку з дійсної військової служби, отримавши почесне звання генерал-майора. Після цього він продовжив службу в офіцерському резерві Армії до досягнення граничного віку перебування на службі 25 червня 1958 року. Він продовжував служити полковником 15-го/19-го гусарського полку до 1 січня 1964 року.

Нагороди та відзнаки

Орден «За видатні заслуги» та два бари

22 липня 1943 року нагороджений орденом «За видатні заслуги» «відважну та видатну службу на Близькому Сході». 19 серпня 1943 року отримав першу планку до ордена, а 14 лютого 1946 року — другу планку за «відважну та видатну службу в бойових умовах».

Лицар-командор Ордена Британської імперії

10 червня 1948 року з нагоди дня народження короля призначений командором Ордену Британської імперії. 31 травня 1956 року з нагоди дня народження королеви посвячений у лицарі-командори Ордену Британської імперії.

Кавалер Ордену Лазні

19 липня 1955 року призначено кавалером Ордена Лазні «на знак визнання видатної служби в Кенії в період з 21 жовтня 1954 року по 20 квітня 1955 року».

Згадка у депешах

1 січня 1955 року відзначений згадкою у депешах «на знак визнання видатної служби в Кенії в період із 21 квітня до 20 жовтня 1954 року».

Особисте життя 22 липня 1926 року одружився з Евелін Мюріел Райт, дочкою капітана Генрі Фіцгерберта Райта та Мюріел Гаррієт Флетчер. У подружжя був один син, Вільям (Білл), та три доньки, Елізабет, Кетрін і Вікторія. Прізвисько Гайнда «Луні» було водночас визнанням його хоробрості та ексцентричності. Якось під час брифінгу для старших офіцерів у Нормандії в середині червня 1944 року його увагу привернула рідкісна гусінь, яку він одразу забрав для колекції. У травні 1947 року його затримав російський патруль, коли він з біноклем прогулювався вздовж кордону між британським і радянським секторами Берліна. Після пояснення, що він просто спостерігав за птахами, його відпустили з вибаченнями. Гайнд помер 13 липня 1981 року у віці 81 року в Солсбері, графство Вілтшир.

Примітки

Посилання