Велика печатка Шотландії (; також Шотландська печатка; офіційна назва — Печатка, призначена Договором про Унію для зберігання та використання замість Великої печатки Шотландії) — печатка, яка використовується Першим міністром Шотландії для скріплення патентних грамот, підписаних монархом для надання королівської згоди на законопроєкти, ухвалені Шотландським парламентом.

Велика печатка Шотландії є головним національним символом Шотландії, який дозволяє монарху затверджувати офіційні документи без необхідності підписувати кожен із них окремо. Віск розтоплюється в металевій формі (матриці) та відтискається у воскову фігуру, яка за допомогою шнура або стрічки прикріплюється до документів, яким монарх надає офіційної сили. Найраніший відбиток печатки, що зберігається в скарбниці Даремського собору, вважається Великою печаткою Дункана II і датується 1094 роком. Під час правління Марії I Стюарт до дизайну Великої печатки було включено зображення будяка, що закріпило його статус як національного шотландського символу.

Особиста печатка Шотландії існує окремо від Великої печатки Шотландії. Вона слугувала особистою або приватною печаткою шотландських монархів; найраніший відомий приклад її використання припадає на час правління Олександра III. Останній офіційний запис про використання Таємної печатки Шотландії датується 1898 роком. Таємну печатку та відповідну посаду Хранителя Особистої печатки Шотландії ніколи формально не скасовували. Посада Хранителя Таємної печатки залишається вакантною зі смерті Ґевіна Кемпбелла, 1-го маркіза Бредвейна у 1922 році.

Національний архів Шотландії відповідає за фізичне накладення Великої печатки Шотландії на патентні грамоти, комісії, королівські патенти та хартії, а також зберігає реєстри Великої печатки. Найдавніші відомі документи, що зберігаються в Національному архіві Шотландії, датуються 1315 роком. Перший міністр Шотландії є нинішнім хранителем Великої печатки Шотландії, і виконання цих обов'язків вважається однією з найвищих почестей цієї посади.

Історія Королівство Шотландія

У Королівстві Шотландія, яка була незалежною суверенною державою, канцлер Шотландії мав опіку над печаткою короля.Див. список за 1057–1794 роки, ст. 78–82 у "A political index to the histories of Great Britain and Ireland" (Роберт Бітсон): https://archive.org/stream/apoliticalindex02beatgoog#page/n88/mode/2up Реєстр Великої печатки Шотландії є найстарішим національним архівом країни, слугуючи засобом скріплення монархом офіційних документів та актів шотландського права вже понад 700 років.

До Унії корон 1603 року король шотландців надавав королівську згоду на акти Парламенту Шотландії шляхом торкання Шотландським скіпетром (частиною коронних регалій Шотландії) до копії законопроєкту. Король Яків VI зазначав, що жоден закон не має сили в Шотландії «без додавання до нього скіпетра для надання чинності закону». Після Унії корон печатку було адаптовано під час правління Якова VI та I (Якова VI у Шотландії та Якова I в Англії та Ірландії). Оновлену печатку вперше використали у 1603 році (застосовувалася до 1605 року), і головною її зміною стала трансформація герба. Герб на Великій печатці за Якова VI містив елементи гербів як Шотландії, так і Ірландії, а також мав відмінності в легенді (написі). Ці зміни демонстрували об'єднання Шотландії, Англії та Ірландії під владою єдиного монарха внаслідок Унії корон 1603 року.

Після Унії корон, оскільки король Шотландії більше не проживав постійно в Единбурзі, більшість процедур, пов'язаних із використанням Великої печатки Шотландії, здійснював Лорд-високий комісар, який діяв від імені монарха. Передача обов'язків від монарха до Високого комісара спричинила «логістичні труднощі». Зазначалося, що «комісари мали отримати належні інструкції в Лондоні щодо того, що було допустимим до початку сесії в Единбурзі, і іноді члени парламенту, оппозиційні до політики двору, використовували затримку королівської згоди для критики компетентності урядових міністрів». У період, коли Шотландія перебувала під управлінням Співдружності (1652–1660), Велика печатка була змінена — на ній зобразили Олівера Кромвеля, який був лордом-протектором. На печатці була представлена кінна фігура Кромвеля з довгим волоссям, у шарфі та обладунках. На зворотному боці зображувалося військо на тлі пейзажу. Печатка містила герб Шотландії та написи англійською мовою.

У 2017 році було знайдено печатки, якими нібито користувався Роберт I Брюс, однак невдовзі виникли сумніви щодо їх справжності. Велика печатка Шотландії часів правління Роберта Брюса містила напис «Роберт, Божою милістю король шотландців». Попри підняті питання щодо автентичності, ці артефакти визнали «важливими для історії Шотландії».

Договір про Унію та деволюція

Зі строго юридичної точки зору подальше використання Великої печатки Шотландії було гарантовано Договором про Унію, де зазначалося, що «Печатка в Шотландії після Унії має завжди зберігатися та використовуватися в усіх питаннях, що стосуються приватних прав або грантів, які зазвичай скріплювалися Великою печаткою Шотландії і які стосуються лише посад, грантів, комісій та приватних прав у межах цього Королівства». Відповідно, Акт про Шотландію (1998) називає нинішню печатку «печаткою, призначеною Договором про Унію для зберігання та використання замість Великої печатки Шотландії». Менше з тим, її досі загальноприйнято називають Великою печаткою Шотландії.

За умовами Договору про Унію передбачалося створення нової Великої печатки Великої Британії, яка мала відрізнятися від Великих печаток як Шотландського, так і Англійського королівств. Нова Велика печатка Великої Британії формально не замінила Велику печатку Шотландії, і остання зберегла свій статус офіційної національної печатки Шотландії, попри те, що нову британську печатку часто помилково вважали її заміною.

Розділ 12 Закону про зраду 1708 року (7 Ann. c. 21), який залишається чинним і сьогодні, кваліфікує підробку печатки в Шотландії як державну зраду.

Великою печаткою розпоряджається Хранитель Великої печатки — один із вищих державних урядовців Шотландії. З 1885 року цю посаду обіймав секретар у справах Шотландії, пізніше — Міністр у справах Шотландії. У 1999 році посада перейшла до Першого міністра Шотландії,Scotland Act 1998, section 45(7) чий порядок старшинства в Шотландії визначається саме функцією хранителя Великої печатки. На практиці печатка перебуває під опікою Хранителів реєстрів Шотландії, які призначаються заступниками хранителя.

Під час авіанальоту німецьких дирижаблів на Единбург у квітні 1916 року під час Першої світової війни виникли побоювання щодо безпеки Великої печатки Шотландії та коронних регалій Шотландії. У листі до Хранителів Великої печатки, Секретаря у справах Шотландії Томаса Маккіннона Вуда, пропонувалося перенести печатку та регалії до підвалу в Единбурзькому замку для захисту від бомбардувань, пожежі та викрадення. Це сталося після вибуху німецької бомби поблизу Коронної кімнати Единбурзького замку, коли з'ясувалося, що захистити цю кімнату від вибуху без значних інвестицій, недоцільних під час війни, неможливо.

Особливості Великої печатки

Дизайн

На аверсі печатки, виготовленої за правління Єлизавети II, зображено монарха, а на реверсі — Королівський герб, що використовується в Шотландії. На аверсі міститься напис: «ELIZABETH II D G BRITT REGNORVMQVE SVORVM CETER REGINA CONSORTIONIS POPULORUM PRINCEPS F D», а саме зображення тотожне зображенню на Великій печатці Великої Британії.Напис є скороченням із латини: «Єлизавета II, Божою милістю Королева Британії та інших своїх королівств, Глава Співдружності націй, Захисниця віри». Див. Велика печатка Великої Британії.

За розробку дизайну Великої печатки відповідає Лорд Ліон (головний герольд Шотландії).

Використання

Королівські комісії надаються правлячим монархом із використанням Великої печатки Шотландії. Крім того, перш ніж будь-який законопроєкт Шотландського парламенту стане офіційним законом, він повинен отримати королівську згоду монарха, який підписує «патентну грамоту» з прикладенням Великої печатки Шотландії. Реставратори з Національного архіву Шотландії допомагають підготувати всі патентні грамоти монарха. Матриця Великої печатки, створена під час сходження Королеви на престол, використовувалася для відливання двосторонньої воскової печатки, яка кріпилася до офіційних документів стрічкою. Кожна печатка виготовляється вручну реставратором з Національного архіву Шотландії за традиційними рецептами з бджолиного воску.

На відміну від загальної практики Велика Британії, наступного дня після ухвалення законопроєкту депутатами Шотландського парламенту листи надсилаються вищим юридичним посадовим особам Шотландії — Лорду-адвокату, Генеральному соліситору Шотландії та Генеральному аторнею, щоб офіційно повідомити їх про 4-тижневий термін для висунення заперечень проти запропонованого законодавчого акта. Якщо жоден із юристів не висуває заперечень, Президуючий офіцер Шотландського парламенту направляє законопроєкт монарху до Букінгемського палацу для отримання офіційного схвалення. Одночасно надсилається ордер на Королівський підпис. Отримавши законопроєкт, монарх повертає його до Шотландського парламенту, звідки він передається спочатку до Реєстрів Шотландії, а потім до Національного архіву Шотландії, і доручає Першому міністру Шотландії скріпити патентну грамоту Великою печаткою Шотландії від імені монарха.

На підставі Указу в Раді від 10 вересня 2022 року, ухваленого після смерті королеви Єлизавети II, існуюча печатка продовжує використовуватися доти, доки король Чарльз III не затвердить нову печатку.Orders made at the Accession Council, 10 September. Див. стор. 12.

Список Хранителів Великої печатки

З 1999 року посаду Хранителя Великої печатки Шотландії обіймає чинний Перший міністр Шотландії:

Дональд Дьюар (1999–2000) Генрі Маклейш (2000–2001) Джек Макконнелл (2001–2007) Алекс Салмонд (2007–2014) Нікола Стерджен (2014–2023) Хамза Юсаф (2023–2024) Джон Свінні (2024–дотепер)

Реєстр

Записи про хартії, скріплені Великою печаткою Шотландії з 1306 по 1668 рік, опубліковано в Реєстрі Великої печатки Шотландії (Registrum Magni Sigilli Regum Scotorum).

Див. також Директор канцелярії

Примітки

Посилання Registrum Magni Sigilli Regum Scotorum