Іоа́нно-Богосло́вська це́рква — чинний дерев'яний православний храм у місті Миргород Полтавської області. Споруда розташована на високому березі річки Хорол в історичному мікрорайоні Личанка. Вона є пам'яткою архітектури місцевого значення (номер у каталозі конкурсу «Вікі любить пам'ятки»: 53-109-0005).

Історія На початку XX століття в Миргороді діяли чотири православні громади, проте всі їхні храми зосереджувалися в центральних районах міста. Мешканці околиці Личанка (зокрема, Личанського Кута) не мали власної парафіяльної церкви.

Ситуація змінилася завдяки ініціативі заможного місцевого міщанина Івана Купенка на прізвисько Шапарь, який виступив головним фундатором будівництва. Він пожертвував кошти, будівельні матеріали та організовував безкоштовні обіди для робітників. Ікони для майбутнього іконостаса написав місцевий майстер Іван Хитько.

Урочисте закладання першого каменя відбулося 9 жовтня 1912 року після молебню миргородського духовенства. Основні будівельні роботи завершили у 1913 році.

Радянський період і Голодомор У часи радянських антирелігійних кампаній храм зазнав руйнувань. Близько 1928—1929 років влада знищила оригінальні бані та автентичну дзвіницю. У 1937 році церкву офіційно закрили для богослужінь, а приміщення перетворили на зерносховище місцевого колгоспу, що парадоксально врятувало будівлю від повної ліквідації.

Під час Голодомору 1932—1933 років у колишньому храмі облаштували притулок для дітей, привезених із навколишніх сіл. Померлих від голоду ховали поруч із будівлею. Нині ліворуч від входу встановлено пам'ятний знак жертвам цього злочину радянського режиму.

Відновлення діяльності Богослужіння в храмі поновилися у 1943 році за часів німецької окупації. Парафіяни повернули збережені ікони й виконали косметичний ремонт. Першим настоятелем відновленої парафії став священник Косьма Вітушко. Після повернення радянських військ церкву вже не закривали.

За часів незалежності України над бабинцем відбудували нову дзвіницю з легких сучасних матеріалів. Храм залишається чинним і належить до Миргородського благочиння Полтавської єпархії УПЦ (МП).

Архітектурні особливості Будівля храму є типовим зразком дерев'яного церковного будівництва Наддніпрянщини початку XX століття. Церква дерев'яна, зведена на цегляному підмурівку (фундаменті), хрещата у плані, однобанна (первісний купол над навою наразі втрачений і замінений простим дахом). Дзвіниця прибудована безпосередньо над бабинцем (західна частина храму). Сучасний верхній ярус дзвіниці обшитий сайдингом/вагонкою.

Поруч із церквою розташоване старовинне парафіяльне кладовище, що лежить на високому пагорбі над річкою Хорол.

Див. також Миргород Церква Віри, Надії, Любові і матері їх Софії (Полтава)

Джерела та література Подорож одного дня. Миргород // Полтава історична. Іоанно-Богословська церква (Миргород) // Дерев'яні храми України.

Примітки