Луїс Рубіалес (, 23 серпня 1977, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер. Був президентом Королівської іспанської футбольної федерації (RFEF) у 2018—2023 роках та віцепрезидентом УЄФА у 2019—2023 роках. Також очолював Асоціацію іспанських футболістів (AFE).
Ігрова кар'єра Народився 23 серпня 1977 року в місті Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. У 1991 році, у віці 14 років, Рубіалес дебютував у складі «Мотріля», з однойменного міста, куди його родина переїхала незабаром після його народження. Його батько, Луїс Рубіалес Лопес, був мером Мотріля від Іспанської соціалістичної робітничої партії у 1995—2003 роках.
У сезоні 1994/95 приєднався до академії «Валенсії», а вже через рік отримав виклик до юнацької збірної Іспанії (U-18). У сезоні 1996/97 виступав за «Аморос», фарм-клуб «Атлетіко» (Мадрид), який грав у Терсера Дивізіоні. Під час виступів зазнав серйозної травми прямого м'яза лівого стегна.
У 1997 році дебютував у Сегунді B у складі «Гуадікса». Після п'яти матчів травма загострилася, через що він три місяці проходив реабілітацію, а клуб розірвав із ним контракт. Після цього перейшов до «Гранади 74», яка виступала в Терсері. У сезоні 1998/99 повернувся до «Гуадікса», який на той час вибув до Терсери, і став одним із ключових гравців команди, забивши 10 голів у 47 матчах та допомігши клубу повернутися до Сегунди B.
Згодом з 1999 по 2001 рік грав у складі команд «Мальорка Б» та «Льєйда». Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Херес», до складу якого приєднався 2001 року. Відіграв за клуб з міста Херес-де-ла-Фронтера наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Хереса», був основним гравцем захисту команди. У «Мальорці Б» його тренував Хуан Рамон Лопес Каро, а в «Хересі» — Бернд Шустер.
Через затримки із виплатою заробітної плати залишив «Херес» і в сезоні 2003/04 перейшов до «Леванте». У своєму першому сезоні Рубіалес допоміг «Леванте» під керівництвом Маноло Пресіадо вперше за 40 років вийти до Прімери. 29 серпня 2004 року дебютував у найвищому дивізіоні Іспанії в матчі проти «Реал Сосьєдада», який завершився нічиєю 1:1. Після вильоту команди до Сегунди вже наступного сезону клуб знову здобув підвищення в класі. Попри проблеми з лівим коліном, контракт із футболістом було продовжено ще на три роки, а в 2007—2008 роках він був капітаном команди. У сезоні 2007/08 «Леванте» переживав серйозну фінансову кризу та процедуру банкрутства. Як капітан команди, Рубіалес очолив боротьбу гравців за виплату заборгованості із заробітної плати, організовуючи акції протесту як на полі, так і за його межами. Саме тоді він розпочав активну співпрацю з Асоціацією іспанських футболістів (AFE).
Перед сезоном 2008/09 Рубіалес перейшов до «Аліканте», однак і там зіткнувся з проблемами невиплати зарплати. Через свою активну позицію щодо захисту прав футболістів більшу частину другого кола чемпіонату провів у запасі.
У 2009 році підписав контракт із шотландським клубом «Гамільтон Академікал», який виступав у Прем'єршипі Шотландії. Провів лише чотири матчі, але двічі визнавався місцевою пресою найкращим гравцем зустрічі. Після цього завершив професійну кар'єру футболіста. Натомість у віці 32 років розпочав діяльність у Асоціації іспанських футболістів (AFE), що стало початком його кар'єри спортивного функціонера.
Протягом кар'єри Луїс Рубіалес виступав на позиції захисника у шести іспанських клубах, граючи в Прімері, Сегунді, Сегунді B та Терсері, а також захищав кольори одного клубу шотландської Прем'єршип. Загалом він зіграв у 53 матчах Ла Ліги протягом трьох сезонів, а всього у професійних лігах Іспанії та Шотландії провів 298 матчів і забив 1 гол. На напівпрофесійному рівні відзначився ще 10 забитими м'ячами.
Кар'єра функціонера
Президент Асоціації іспанських футболістів
У 2010 році Луїс Рубіалес висунув свою кандидатуру на посаду президента Асоціації іспанських футболістів (AFE), ставши першим за багато років суперником чинного президента Херардо Гонсалеса Мовільї, який очолював організацію з 1988 року без альтернативних кандидатів. Однак за кілька днів до голосування Мовілья відкликав свою кандидатуру, і в березні 2010 року Рубіалеса було обрано президентом організації.
На момент його обрання профспілка футболістів вважалася малопомітною організацією, однак із приходом Рубіалеса вона стала значно активніше відстоювати права гравців, насамперед у питаннях затримок заробітної плати та фінансової нестабільності багатьох клубів. Невдовзі після вступу на посаду він заявив, що не виключає проведення страйку футболістів, навіть якщо це призведе до перенесення матчу «Ель Класіко» між «Реалом» і «Барселоною».
На початку сезону 2011/12 років Рубіалес організував перший за 27 років страйк футболістів Прімери та Сегунди. Профспілка вимагала укладення нового колективного договору, який передбачав би створення гарантійного фонду для своєчасної виплати заробітної плати футболістам, а також запровадження санкцій щодо клубів, які не виконували своїх фінансових зобов'язань.
У сезоні 2015/16 років AFE під керівництвом Рубіалеса оголосила безстроковий страйк, починаючи з травня, протестуючи проти того, що футболістів було усунуто від підготовки королівського декрету щодо централізованого продажу телевізійних прав футбольних клубів. Професійна футбольна ліга (LFP) звернулася до Національної судової палати з вимогою визнати страйк незаконним. Зрештою сторони досягли компромісу: 0,5 % щорічних доходів від продажу телевізійних прав було вирішено спрямовувати до AFE для фінансування програм із покращення умов праці футболістів та їхньої професійної адаптації після завершення спортивної кар'єри.
У травні 2016 року Рубіалес отримав почесну нагороду Golsmedia за діяльність із захисту прав професійних і напівпрофесійних футболістів, зокрема у трудовій, економічній, освітній та соціальній сферах.
Після Генеральної асамблеї AFE, що відбулася 26 червня 2016 року у Валенсії, він представив низку нових ініціатив, серед яких створення Плану накопичень після завершення кар'єри, який давав футболістам можливість отримати доступ до накопичених коштів після завершення професійних виступів, формування спеціального фонду екстреної фінансової допомоги, заснування багатофункціонального центру «Дім футболіста» (), до якого мали увійти медичний центр, лабораторія дослідження м'язових травм, а також тренувальна база для футболістів без клубу, де вони могли підтримувати форму та проходити реабілітацію після травм.
У червні 2016 року Рубіалес також запропонував надати футболісткам повноправне членство в AFE. Генеральна асамблея одноголосно підтримала цю ініціативу, після чого в структурі організації було створено Комітет жіночого футболу AFE.
Окрім роботи на посаді президента AFE, Луїс Рубіалес обіймав низку інших посад у спортивному управлінні. Він був членом керівної комісії Вищої ради спорту Іспанії (CSD), входив до правління Королівської іспанської футбольної федерації (RFEF), з 2011 року брав участь у роботі Європейського комітету соціального діалогу у сфері спорту в Брюсселі, з 2012 року входив до Стратегічного комітету професійного футболу УЄФА в Ньйоні, а з 2013 року був віцепрезидентом виконавчого комітету Міжнародної федерації професійних футболістів (FIFPro). У 2014—2017 роках також очолював правління Товариства взаємодопомоги професійних спортсменів (MDP), членом якого був із 2010 року.
Він залишив свою посаду президента Асоціації іспанських футболістів в листопаді 2017 року з наміром балотуватися на посаду в Королівській федерації футболу Іспанії.
Президент Королівської іспанської футбольної федерації
17 травня 2018 року Луїс Рубіалес змінив Анхеля Марію Вільяра на посаді президента Королівської іспанської футбольної федерації (RFEF), здобувши абсолютну більшість голосів на виборах Генеральної асамблеї, що відбулися у Місті футболу в Лас-Росас-де-Мадрид. Рубіалес отримав 80 голосів проти 56 у Хуана Луїса Ларреї, ще один бюлетень виявився порожнім. У своїй інавгураційній промові Рубіалес наголосив на необхідності об'єднання всіх складових іспанського футболу, заявивши, що Федерація має працювати для всіх, незалежно від того, хто підтримав його кандидатуру. Він також пообіцяв зробити RFEF зразком прозорості, приділяти більше уваги розвитку аматорського футболу та збільшити представництво жінок на керівних посадах Федерації.
13 червня 2018 року, за два дні до стартового матчу збірної Іспанії на чемпіонаті світу 2018 року в Росії, Рубіалес ухвалив рішення про негайне звільнення головного тренера Хулена Лопетегі. Причиною стала домовленість наставника з мадридським «Реалом», про яку клуб оголосив без попереднього погодження з Федерацією. За словами Рубіалеса, керівництво «Реала» проігнорувало прохання відкласти офіційне повідомлення до завершення турніру, тоді як сам Лопетегі лише за двадцять днів до цього продовжив контракт зі збірною Іспанії.
8 вересня 2018 року Рубіалес дав інтерв'ю, в якому розкритикував президента Лі-Ліги Хав'єра Тебаса за підписання контракту, який передбачав проведення матчів у Сполучених Штатах. Перший пояснив, що угода «нікчемна» без схвалення федерації.
7 лютого 2019 року Рубіалеса було обрано членом Виконавчого комітету УЄФА. Уже 29 травня президент організації Александер Чеферін запропонував його кандидатуру на посаду віцепрезидента УЄФА, яку іспанський функціонер обіймав до моменту свого відсторонення.
21 вересня 2020 року Генеральна асамблея RFEF переобрала Рубіалеса президентом Федерації на термін 2020—2024 років. Його кандидатуру підтримали 95 делегатів, тоді як ще десятеро утрималися.
25 березня 2023 року Федерація футболу Іспанії визнала переможців Кубка Вільної Іспанії 1937 року, «Леванте», переможцем офіційного трофею, еквівалентом перемоги в Кубку Іспанії. Потім Рубіалес вручив трофей капітану «Леванте» 2023 року Вісенте Іборрі перед матчем проти «Реал Сарагоси» 31 березня.
Після перемоги жіночої збірної Іспанії з футболу на чемпіонаті світу 2023 року Рубіалес опинився в центрі міжнародного скандалу через низку своїх дій, зокрема несанкціонований поцілунок футболістки Дженніфер Ермосо. Наслідком цього стали його відставка з посад президента федерації та віцепрезидента УЄФА, а також трирічна дискваліфікація, накладена ФІФА.
Скандали
Звинувачення щодо приватних вечірок
Хуан Рубіалес, дядько Луїса Рубіалеса та колишній керівник його апарату в RFEF, заявив, що у 2020 році за рахунок коштів Федерації фінансувалися приватні заходи. За його словами, Рубіалес організовував вечірки у приватній віллі в Салобреньї (провінція Гранада), на які запрошувалися групи молодих жінок, а витрати оплачувалися корпоративними картками Федерації. Крім того, його звинуватили у використанні ресурсів RFEF у власних інтересах, зокрема для поїздки до Нью-Йорка у 2018 році разом із мексиканською художницею та для оренди житла. Ці твердження стали предметом перевірки з боку Антикорупційної прокуратури Іспанії та інших компетентних органів.
«Supercopa Files»
18 квітня 2022 року іспанське цифрове видання El Confidencial оприлюднило серію документів і аудіозаписів, що отримали назву Supercopa Files. Матеріали містили записи розмов між Луїсом Рубіалесом і футболістом Жераром Піке, який водночас займався підприємницькою діяльністю. Із записів випливало, що сторони обговорювали виплату Піке комісійної винагороди в розмірі 24 млн євро за організацію проведення Суперкубка Іспанії в Саудівській Аравії.
Однією з умов домовленостей було забезпечення постійної участі в турнірі «Барселони» та «Реала», а також можливість отримання додаткових виплат самим Рубіалесом завдяки змінній частині його заробітної плати у Федерації. Публікація аудіозаписів викликала широкий суспільний резонанс і змусила як Піке, так і Рубіалеса публічно пояснювати обставини укладення угоди.
Інцидент на чемпіонаті світу серед жінок 2023 року