А́кош А́зарі (також А́кош О́зорі, Ака́кій А́зарі; ; , Верб'яж, Береґ, Королівство Угорщина, Австрійська імперія — , Соб, Королівство Угорщина, Австро-Угорщина) — угорський медик, ветеринар, викладач .
Життєпис Народився в селі Верб'яж (нині Мукачівського району Закарпатської області).
Вивчав медицину в Будапештському університеті. 1874 року здобув ступінь доктора медицини. 1875 року став доцентом кафедри фармації Будапештського університету.
1878 року служив лікарем в армії Австро-Угорщини під час Боснійської кампанії .
Надалі зайнявся вивченням ветеринарної медицини та епідеміологію у тварин. Здійснив наукові поїздки до Берліна, Парижа, Мюнхена. У 1882—1888 роках працював на кафедрі внутрішньої медицини та епідеміології в Будапешті, викладав епізоотологію. Видав кілька посібників з ветеринарної медицини, що надалі протягом тривалого часу використовувалися в закладах вищої освіти в Угорщині .
Займався науковою діяльністю у сфері медицини і ветеринарії. Вивчав методи лікування і профілактики сибірки, займався розробкою вакцини. У ветеринарії займався методами інструментальної діагностики, сприяв застосуванню методів уроскопічного обстеження сечі, офтальмоскопії. Першим в Угорщині запропонував проводити вакцинацію тварин. Редагував науковий журнал «Veterinarius» протягом 1882—1884 років .
Помер у місті Соб 20 липня 1888 року. Похований 31 липня у Будапешті на цвинтарі Керепеші на секторі родини Грегерсен, з якої походила його дружина Емма. Саму ж її поховали там же 1941 року.
Праці Előadások az idegrendszer betegségeiről, tartotta a Salpétriere kórházban Charcot J. M. összegyűjté és közlé Bourneville. 2. kiadás után ford. Bpest, 1875. (Orvosi Könyvkiadó-Társulat Könyvtára XXVII.) Kórboncztani jelzéstan vezérfonala. Orth János után ford. Uo. 1876. (M. Orv. Könyvk.-Társ Könyvtára XXX.)
Вшанування пам'яті
3 вересня 1905 року в Будапешті на території Королівського ветеринарного інституту (нині — Будапештський університет ветеринарної медицини) встановлено бюст Акоша Азарі. Автором пам'ятника став .
Примітки