Антоніо Бізігато (, 26 липня 1911, Тревізо — 16 березня 1965, Тревізо) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за «Тревізо», «Барі», «Лаціо», «Амброзіану-Інтер» та «Венецію». За кар'єру в Серії A він забив 30 голів, а найбільших успіхів досяг у складі «Амброзіани-Інтер», з якою став чемпіоном Італії сезону 1937/38.

Ігрова кар'єра

Ранні роки Народився 26 липня 1911 року в місті Тревізо. Вихованець футбольної школи клубу «Тревізо». У 1927—1931 роках виступав за першу команду «Тревізо», яка тоді грала у Пріма Дівізіоне, третьому за силою дивізіоні італійського футболу. За цей період команда посідала 6-те, 10-те, 6-те та 4-те місця у своїй групі. Бізігато провів 85 матчів чемпіонату та забив 41 гол, ставши одним із провідних бомбардирів клубу.

У 1931 році перейшов до «Барі», який виступав у Серії A. Команду очолював легендарний угорський тренер Арпад Вейс, а за підсумками сезону клуб посів 16-те місце. Бізігато зіграв 32 матчі та з 14 голами став найкращим бомбардиром команди.

«Лаціо» У 1932 році став гравцем римського «Лаціо». Під керівництвом австрійського тренера Карла Штюрмера команда завершила чемпіонат на 10-й позиції. Серед найпомітніших результатів були перемога в римському дербі, домашні звитяги над майбутнім чемпіоном «Ювентусом» та «Міланом», а також виїзна перемога над «Амброзіаною-Інтер». Бізігато провів 22 матчі і забив 6 голів, двічі відзначившись у переможній грі проти «Інтера», двічі — у воротах «Алессандрії», а також забив по одному м'ячу «Падові» вдома та на виїзді.

У сезоні 1933/34 «Лаціо» знову став десятим. Команда розгромила майбутнього чемпіона «Мілан» (4:0), а також відігралася з рахунку 0:3 у римському дербі проти «Роми», завершивши матч унічию 3:3. Через високу конкуренцію Бізігато зіграв лише 5 матчів у Серії A, натомість регулярно виступав за резервну команду «Лаціо», де в 14 поєдинках забив 9 голів.

У сезоні 1934/35 під керівництвом чеського наставника Вальтера Альта римляни піднялися на 5-те місце. Вони перемогли майбутнього чемпіона «Ювентус» (5:3), здолали «Інтер» (4:2), а також двічі зіграли внічию з «Ромою». Бізігато провів 29 матчів та забив 5 м'ячів — у ворота «Ліворно», «Алессандрії», «Про Верчеллі» (двічі) та «Торіно».

У сезоні 1935/36 «Лаціо» під керівництвом Вальтера Альта, а згодом Йожефа Віоли, завершив чемпіонат сьомим. Найяскравішими результатами стали домашня перемога над «Ювентусом» (3:0) та успіх у римському дербі в Кубку Італії (2:1). Бізігато зіграв 16 матчів чемпіонату, забивши два голи (у ворота «Дженоа 1893» та «Торіно»), а також провів один матч у Кубку Італії.

Всього у складі «Лаціо» провів чотири сезони, зіграв 73 офіційні матчі та забив 13 голів.

«Амброзіана-Інтер»

У 1936 році залишив Рим і перейшов до «Амброзіани-Інтер». Протягом двох сезонів виступав під керівництвом Армандо Кастеллацці. У першому сезоні команда посіла 7-ме місце, а Бізігато провів 21 матч і забив 3 голи.

У сезоні 1937/38 «Амброзіана-Інтер» стала чемпіоном Італії, хоча сам нападник узяв участь лише у двох матчах чемпіонату.

Завершення кар'єри У 1938 році перейшов до «Венеції», де виступав протягом двох сезонів. У першому клуб під керівництвом Луїджі Барбезіно, а згодом Джузеппе Джірані, здобув путівку до Серії A. У наступному сезоні «Венеція» посіла 10-те місце в еліті. Загалом за два роки Бізігато провів лише 12 матчів чемпіонату.

У 1940 році Бізігато повернувся до рідного «Тревізо», який виступав у Серії C. За три сезони команда посіла 4-те, 5-те та 2-ге місця, а в останньому сезоні Бізігато вже виконував обов'язки граючого тренера. За цей період він провів 43 матчі та забив 16 голів.

Кар'єра тренера Після завершення ігрової кар'єри у 1943 році Бізігато залишився головним тренером «Тревізо». Через Другу світову війну чемпіонати проходили в особливому форматі, однак у сезоні 1945/46 команда посіла 6-те місце та кваліфікувалася до Серії B.

У 1949 році він знову очолив «Тревізо» вже в Серії C і привів клуб до перемоги в чемпіонаті та підвищення в класі. Наступного сезону команда посіла 15-те місце в Серії B. Після призначення Нерео Рокко головним тренером Бізігато перейшов на посаду технічного директора клубу.

Помер 16 березня 1965 року на 54-му році життя у місті Тревізо.

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Італії (1): «Амброзіана-Інтер»: 1937/38

Примітки

Посилання