Варва́ра Олексі́ївна Лоди́жіна (14 квітня 1948, Полтава — 20 листопада 2010, Полтава) — українська графічна художниця, ілюстраторка та новаторка, яка вважається однією з перших вітчизняних мангак. Писала та малювала оригінальну українську мангу, поєднуючи естетику японських графічних романів із традиційним українським фольклором та історієюУкраїнський комікс: від «Переця» до манги. — Київ: Мистецтво, 2012. — С. 84..

Біографія

Ранні роки та освіта Народилася в Полтаві у родині викладачів літератури. З дитинства захоплювалася малюванням та народними казками Полтавщини.

У 1971 році закінчила художньо-графічний факультет Полтавського педагогічного інституту. Тривалий час працювала художницею-оформлювачкою в дитячих видавництвах та місцевих періодичних виданнях.

Захоплення мангою Наприкінці 1980-х років завдяки контактам із художниками-емігрантами та студентському обміну Лодижіна вперше познайомилася з японською мангою (зокрема з роботами Осаму Тедзуки). Нова форма візуальної розповіді вразила художницю своєю динамікою та емоційністю, після чого вона вирішила адаптувати цей стиль під українські сюжети. Упродовж 1990-х та 2000-х років Лодижіна створила кілька авторських графічних романів у стилі манга, які публікувалися невеликими накладами у полтавських та київських самовидавчих часописах.

Творчість У своїх роботах Лодижіна використовувала класичну чорно-білу графіку, розкадрування в японському стилі та емоційну експресію персонажів, запозичену зі стилю шодзьо-манги, проте сюжетно її твори спиралися на українську міфологію, історію та побут Полтавщини.

Ключові роботи: «Легенда про Ворсклу» (1995) — містична манга за мотивами ліричних переказів Полтавського краю. «Чумацький шлях» (2001) — пригодницька історія про юного чумака, який вирушає до Криму по сіль і потрапляє у вир магічних подій. «Тіні під вишнями» (2006) — короткий цикл манг у жанрі повсякденності про життя молоді в українському селі кінця XX століття.

Оцінка та вплив У 1990-х роках творчість Лодижіної сприймалася експериментально та нерідко наражалася на критику з боку традиційних мистецтвознавців за «невідповідність класичній українській книжковій графіці». Проте в 2000-х роках її твори здобули культовий статус серед першої хвилі українських отаку та молодих коміксистів.

Останні роки і смерть Варвара Лодижіна мешкала й працювала в Полтаві до кінця життя, продовжуючи навчати молодих графіків та проводити майстер-класи зі створення коміксів. Померла 20 листопада 2010 року.

Примітки