Рибосві́тч — регуляторна ділянка молекули матричної РНК (мРНК), яка специфічно зв'язує (наприклад, метаболіти або іони металів) як ліганд, що призводить до зміни рівня експресії генів. Тобто мРНК, яка містить рибосвітч, регулює власну експресію залежно від концентрації молекули-ефектора.
Рибосвітчі були виявлені у бактерій, архей, рослин і грибів.
Класифікація Рибосвітчі поділяють на дві основні групи: Негативні («OFF-рибосвітчі») — пригнічують експресію гена після зв'язування з лігандом. Прикладом є гуанін-чутливий рибосвітч оперону xpt-pbuX, після зв'язування ліганд повністю ізолюється всередині, утворюючи численні водневі зв'язки з консервативними нуклеотидними залишками РНК. Позитивні («ON-рибосвітчі») — активують експресію гена у відповідь на приєднання ліганду (наприклад, шляхом запобігання формуванню шпильки термінатора транскрипції).
Структура Більшість рибосвітчів складається з двох функціональних доменів: Аптамерний домен діє як рецептор і відповідає за високоспецифічне зв'язування з лігандами. Платформа експресії змінює свою вторинну структуру у відповідь на зв'язування ліганда аптамером, що передає сигнал для регуляції експресії гена.
Взаємодії Низькомолекулярними лігандами рибосвітчів є пуринові основи, кофактори (), похідні амінокислот (S-аденозилметіонін) тощо.
Історія У 2004 році було з'ясувано, що рибосвітчі регулюють експресію генів у бактерій за допомогою конформаційних перебудов, спричинених зв'язуванням із низькомолекулярними ендогенними метаболітами.
У 2007 році було доведено наявність рибосвітчів у клітинах еукаріот, де вони беруть участь у регуляції експресії генів через альтернативний сплайсинг РНК.
Медичне значення Оскільки рибосвітчі регулюють гени, необхідні для виживання або вірулентності бактерій, вони є перспективними мішенями для розробки нових антибактеріальних препаратів. У геномі ссавців рибосвітчі не виявлено, тому ці сполуки не чинять прямого впливу на мРНК людини.
Примітки
Посилання Ribocentre-switch — база даних та інформаційний ресурс про рибосвітчі