Розмарі Кетлін Лавелл (; ; 14 травня 1995, Цинциннаті, Огайо) — американська футболістка, півзахисниця клубу «Готем» та жіночої збірної США.
Розпочала професійну кар'єру після того, як була обрана під першим номером драфту NWSL 2017 року клубом «Бостон Брейкерз». Виступала також за «Вашингтон Спіріт», «Манчестер Сіті» та «ОЛ Рейн». У 2025 році вперше стала чемпіонкою NWSL у складі «Готема» та була визнана найціннішою гравчинею фіналу. У складі збірної США — дворазова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка Олімпіади-2024, переможниця чемпіонату світу 2019 року та володарка «Бронзового м'яча» чемпіонату світу. У 2019 році була включена до символічної збірної світу FIFPRO.
Клубна кар'єра Ранні роки Народилася в Цинциннаті у сім'ї Марті та Джанет Лавелл. Має трьох братів і сестер. Футболом почала займатися в дитинстві у клубах GSSA Sycamore United, Lakota United та Cincinnati United Premier. Значний вплив на її розвиток мав дитячий тренер Ніл Бредфорд. Навчалася у школі Mount Notre Dame High School, де стала однією з найкращих футболісток штату Огайо. За шкільну команду забила 57 голів і була дворазово включена до символічної збірної регіону.
У 2013 році вступила до Університету Вісконсину, де виступала за студентську команду «Вісконсин Баджерс». Двічі визнавалася найкращою півзахисницею конференції Big Ten, а у 2015 році стала першою футболісткою університету з 1991 року, включеною до першої символічної збірної США серед студенток.
У 2017 році була обрана під першим номером драфту NWSL клубом «Бостон Брейкерз». У дебютному сезоні забила два голи та була визнана найкращою футболісткою ліги у квітні. Через травму задньої поверхні стегна пропустила значну частину сезону. Після його завершення клуб припинив існування.
Перед сезоном 2018 року була обрана клубом «Вашингтон Спіріт» під першим номером спеціального драфту після розформування «Бостон Брейкерз». За три сезони залишалася однією з лідерок команди, незважаючи на регулярні травми та виступи за національну збірну. У 2019 році була включена до символічної збірної сезону NWSL.
У серпні 2020 року підписала контракт із англійським «Манчестер Сіті». Дебютний гол забила в матчі Кубка англійської ліги, а згодом відкрила рахунок своїм голам і в жіночій Суперлізі Англії. У сезоні 2020/21 стала володаркою Кубка Англії.
У 2021 році повернулася до NWSL, приєднавшись до «ОЛ Рейн». У сезоні 2022 року допомогла команді виграти NWSL Shield, трофей, який присуджується клубу, що посів перше місце в регулярному чемпіонаті. У фіналі чемпіонату 2023 року забила єдиний гол своєї команди, яка поступилася «Готему».
На початку 2024 року підписала трирічний контракт із «Готемом». Після відновлення від травми швидко стала однією з ключових футболісток клубу, забивши сім голів у регулярному чемпіонаті. У чвертьфіналі плей-оф відзначилася переможним голом у компенсований час, який став найпізнішим вирішальним м'ячем в історії плей-оф NWSL. У 2025 році після операції на гомілковостопному суглобі повернулася до гри влітку. У фіналі чемпіонату NWSL забила єдиний гол у матчі проти «Вашингтон Спіріт», принісши клубу другий чемпіонський титул та отримавши звання найціннішої гравчині фіналу.
Кар'єра у збірній
Лавелл виступала за юнацькі та молодіжні збірні США. За головну національну збірну дебютувала 4 березня 2017 року в матчі SheBelieves Cup проти Англії.
На чемпіонаті світу 2019 року була основною футболісткою збірної, провела шість матчів і забила три м'ячі. У фіналі відзначилася голом у ворота Нідерландів, допомігши США здобути чемпіонський титул. За підсумками турніру отримала «Бронзовий м'яч» як третя найкраща футболістка чемпіонату.
У 2021 році стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Токіо, забивши один гол на турнірі у грі з Новою Зеландією.
У 2023 році взяла участь у чемпіонаті світу, однак через травму коліна пропустила частину матчів.
4 червня 2024 року провела свій 100-й матч за національну збірну у грі з Південною Кореєю (3:0).
На Олімпійських іграх 2024 року у Парижі стала олімпійською чемпіонкою у складі збірної США.
У 2025 році після повернення від травми стала однією з лідерок збірної та у січні 2026 року була визнана найкращою футболісткою США 2025 року.
Досягнення
«Вісконсин Баджерс»
Переможниця турніру Big Ten: 2014
«Манчестер Сіті»
Володарка Кубка Англії: 2019/20
«ОЛ Рейн»
Володарка NWSL Shield: 2022 Переможниця турніру The Women's Cup: 2022
«Готем»
Чемпіонка NWSL: 2025 Володарка Кубок виклику NWSL: 2026 Переможниця Кубка чемпіонів КОНКАКАФ: 2024/25
Збірна США
Переможниця чемпіонату світу: 2019 Олімпійська чемпіонка: 2024 Бронзова призерка Олімпійських ігор: 2020 Переможниця Чемпіонату КОНКАКАФ: 2018, 2022 Володарка Золотого кубка КОНКАКАФ: 2024 Переможниця олімпійського кваліфікаційного турніру КОНКАКАФ: 2020 Переможниця Турніру націй: 2018 Переможниця SheBelieves Cup: 2020, 2021, 2022, 2023, 2026
Особисті
Найкраща дебютантка конференції Big Ten: 2013 Член символічної збірної дебютанток Big Ten: 2013 Член першої символічної збірної Big Ten: 2013, 2014, 2015, 2016 Найкраща півзахисниця Big Ten: 2015, 2016 Членкиня першої символічної збірної США (SCAA All-American First Team): 2015 Членкиня другої символічної збірної США (SCAA All-American First Team): 2014, 2016 Володарка «Золотого м'яча» чемпіонату КОНКАКАФ U-20: 2014 Володарка «Бронзового м'яча» чемпіонату світу: 2019 Членкиня символічної збірної світу за версією IFFHS: 2019 Членкиня символічної збірної NWSL Best XI: 2019 Членкиня другої символічної збірної NWSL Second XI: 2022, 2024 Найкраща футболістка SheBelieves Cup: 2021 Членкиня символічної збірної чемпіонату КОНКАКАФ: 2022 Включена до Зали спортивної слави школи Mount Notre Dame High School: 2024 Найцінніша гравчиня фіналу NWSL: 2025 Футболістка року в США: 2025 Посіла 44-те місце у рейтингу ESPN FC «50 найкращих футболісток світу»: 2024
Примітки
Посилання