Міська обсерваторія — астрономічна обсерваторія в Единбурзі в Шотландії, розташована на пагорбі . Вона також відома як Обсерваторія Калтон-Гілл.

Територію обсерваторії оточує мур, у південно-східному куті якого встановлено пам'ятник Джону Плейферу, президентові Единбурзької астрономічної установи. Найстарішою частиною комплексу є Готична вежа в південно-західному куті, що виходить на та Единбурзький замок. Її також називають Будинком обсерваторії (), Старою обсерваторією () або Будинком Джеймса Крейга — на честь її проєктувальника . Центральною спорудою є будівля Плейфера, виконана у вигляді давньогрецького храму та названа на честь її архітектора Вільяма Генрі Плейфера. Під її куполом розміщено 6-дюймовий (15 см) рефрактор; у східному крилі встановлено 6,4-дюймовий (16 см) пасажний інструмент. Найбільшим куполом комплексу є Міський купол () у північно-східному куті. На початку XX століття в ньому містився 22-дюймовий (56 см) рефрактор. У 2018 році весь комплекс реставрували та добудували нові споруди. 24 листопада 2018 року територію Міської обсерваторії вперше відкрили для вільного доступу громадськості як новий майданчик центру сучасного мистецтва Collective.

Історія

Обсерваторія Томаса Шорта

1776 року Томас Шорт повернувся до Единбурга, привізши із собою 12-футовий (3,7 м фокусної відстані) рефлектор, виготовлений його покійним братом Джеймсом Шортом. Він мав намір відкрити на публічну обсерваторію як комерційне підприємство. Однак ще 1736 року професор математики Единбурзького університету Колін Маклорен зібрав кошти на університетську обсерваторію. Через та Друге якобітське повстання 1745 року ці кошти залишилися невикористаними. Їх спрямували на будівництво обсерваторії Шорта, а міська влада Единбурга надала ділянку на Калтон-Гілл. Обсерваторія мала бути відкритою для студентів університету.

спроєктував обсерваторію, яка під впливом Роберта Адама мала нагадувати фортецю з муром і кутовими готичними вежами. Будівництвом керувала міська влада, але кошти швидко закінчилися, тому вдалося спорудити лише першу з веж. Шорт оселився в ній і керував обсерваторією до своєї смерті 1788 року. Також збудували власне обсерваторію, меншу, ніж передбачав початковий проєкт, на місці сучасної будівлі Плейфера. Після смерті Шорта його родина ще деякий час утримувала обсерваторію, згодом її здали в оренду оптикам, а близько 1807 року остаточно покинули. Після цього територія знову перейшла у власність міста.

Дочка Шорта повернулася до Единбурга 1827 року. Вона відкрила на іншій ділянці Калтон-Гілл другу обсерваторію — громадську й комерційну, а не наукову. 1850 року її знесли, після чого Марія Тереза переїхала на Касл-Гілл, де її підприємство згодом перетворилося на сучасну на .

Королівська обсерваторія

1812 року обсерваторію передали Единбурзькій астрономічній установі, яка відкрила у Готичній вежі свою загальнодоступну обсерваторію. 1818 року розпочалося будівництво будівлі Плейфера. За проєктом Вільяма Генрі Плейфера вона мала стати науковою обсерваторією установи. Після звернення до Георга IV у 1822 році вона отримала статус Королівської обсерваторії. Проте коштів знову бракувало, тому придбання наукових приладів й утримання спостерігача залежали від державного фінансування. Після тривалих затримок 1831 року обсерваторія нарешті отримала пасажний інструмент. Лінзу для нього виготовив Фраунгофер, але після його смерті завершення виготовлення та встановлення інструмента перейшло до Репсольда, а після його смерті — до сина Репсольда.

1834 року посаду спостерігача обійняв Томас Гендерсон. Відтепер ця посада поєднувала обов'язки Королівського астронома Шотландії та астрономії Единбурзького університету. До своєї смерті 1844 року він працював на Калтон-Гілл. 1839 року Гендерсон опублікував результати визначення відстані до α Центавра, засновані на спостереженнях, виконаних у 1832—1833 роках у Королівській обсерваторії на мисі Доброї Надії. 1846 року другим Королівським астрономом Шотландії став , який узявся за опрацювання й публікацію великого масиву неопублікованих спостережень Гендерсона. 1847 року Астрономічна установа, вичерпавши свої кошти, передала Королівську обсерваторію урядові.

За словами англійського журналіста , іноді до обсерваторії на Калтон-Гілл для астрономічних спостережень піднімалися натураліст і океанограф разом зі своїм обіднім клубом «Червоні леви» (), названого на честь таверни, де відбулося його перше засідання, до якого входили молодші члени Британської асоціації.

Головним призначенням обсерваторії була служба часу. Астрономи спостерігали проходження зір через меридіан і за цими спостереженнями звіряли годинник обсерваторії — точний годинник, виготовлений . Точний час мав велике значення для навігації, тому моряки привозили корабельні хронометри з порту Літ на Калтон-Гілл для їхнього налаштування. 1854 року на поруч з обсерваторією, добре видимому з порту, встановили часокулю. Вона працювала від електричних імпульсів годинника обсерваторії. Через кілька років до системи додали гармату в Единбурзькому замку, яка стріляла рівно о першій годині дня. Нею також керували електричним сигналом, який передавався дротом через усе місто від Калтон-Гілл до замку. Нині куля часу й гармата стали туристичними пам'ятками. Вони більше не працюють від високоточного годинника, а приводяться в дію вручну.

До 1888 року, коли Сміт пішов у відставку, через хронічне недофінансування обладнання обсерваторії значною мірою застаріло. Крім того, місце для неї свого часу обрали без належного наукового обґрунтування, а близькість міста створювала дедалі більше проблем. 1896 року Королівська обсерваторія переїхала на нове місце на . Обсерваторія на Калтон-Гілл знову перейшла у власність міста Единбурга.

Міська обсерваторія

Після переїзду Королівської обсерваторії на Блекфорд-Гілл наприкінці XIX століття на Калтон-Гілл заснували нову Міську обсерваторію. 6-дюймовий (15 см) рефрактор подарував , і його встановили під куполом будівлі Плейфера. Для 13-дюймового (33 см) рефлектора, подарованого , а також для 13-дюймового (33 см) рефрактора, перевезеного з обсерваторії в поблизу Абердіна, спорудили додаткові куполи. До наших днів від них збереглися лише залишки. Для 22-дюймового (56 см) рефрактора звели Міський купол (). Цей телескоп працював незадовільно, тому 1926 року його демонтували. Сам купол зберігся й надалі використовувався як лекційна зала.

Обсерваторія відкрилася 1898 року, а міським астрономом став . До цього він працював спостерігачем в обсерваторії Кокса в Мюррейфілді.Gavine, D. (1984). «The Calton Hill observatories, part 7». ASE Journal, 9. Astronomical Society of Edinburgh. Після смерті Пека 1925 року керівництво Міською обсерваторією перебрав його помічник Джон Макдугал Філд.

1924 року заснували Единбурзьке астрономічне товариство, першим президентом якого став Філд. Пек і тодішній Королівський астроном Шотландії стали почесними президентами. Філд помер 1937 року, а вже 1938 року обсерваторію передали в оренду Товариству, яке керувало Міською обсерваторією до 2009 року, коли через акти вандалізму та крадіжки покрівельних матеріалів комплекс став непридатним для використання.Astronomical Society of Edinburgh (2009). «Closure of the City Observatory». Astronomical Society of Edinburgh. Retrieved 2009-01-25.

Collective 2009 року Единбурзьке астрономічне товариство залишило Міську обсерваторію, а будівлі знову перейшли до міської ради ЕдинбургаLittle, Frank; Williams, David; Gray, Kate (February 2014) «Calton Hill Newsletter» issued by the City of Edinburgh Council and Collective, Edition 3. Міська рада відремонтувала Будинок обсерваторії, а благодійна організація Vivat Trust, яка займається збереженням історичних будівель, відновила його інтер'єри й почала здавати будинок як туристичне житлоOld Observatory House Only In Edinburgh.com, Retrieved 28 February 2014Old Observatory House «An iconic eighteenth century Gothic style building at the top of Calton Hill offering spacious city centre holiday accommodation for eight.», Vivat Trust web page, Retrieved 28 February 2014. Проте 2015 року Vivat Trust ліквідували. Після кількох років простою міська рада у 2012 році розпочала програму реставрації решти будівель у партнерстві з мистецькою організацією за проєктом архітектурного бюро , реалізованим компанією Collective Architecture. 2014 року Collective переїхала зі своєї галереї на , відкрила виставку в Міському куполі та отримала грант у розмірі 900 000 фунтів стерлінгів від для подальшого розвитку комплексу(28 January 2014) Capital Funding for 12 Scottish Arts & Culture Organisations — Edinburgh Creative Scotland, Retrieved 28 February 2014(29 January 2014) Calton Hill observatory set for new galleries The Edinburgh Evening News, Retrieved 28 February 2014. Після реконструкції вартістю 4,5 млн фунтів стерлінгів у 2018 році Collective знову відкрила територію Міської обсерваторії як центр сучасного мистецтва Collective з рестораном. Новий виставковий простір Hillside демонструє роботи митців із Шотландії, які раніше ніколи не брали участі у великих виставках, тоді як у відреставрованому Міському куполі експонують твори закордонних художників. Обсерваторію Вільяма Плейфера відреставрували відповідно до збережених креслень, а оригінальний пасажний інструмент тепер відкритий для огляду. 2021 року Будинок обсерваторії відремонтували за 400 000 фунтів стерлінгів, після чого Collective почала здавати його в короткострокову оренду.

Примітки

Література

Gavine, D. (1981). Astronomy in Scotland 1745—1900. PhD thesis. Open University. Brück, H.A. (1983). The story of astronomy in Edinburgh from its beginnings until 1975. Edinburgh University Press. . Gavine, D. (1981—1985). «The Calton Hill observatories». ASE Journal, 4-11. Astronomical Society of Edinburgh. ISSN 1756-5103

Shepherd, J., Rule, G. (1984, 1995). A guide to Edinburgh's popular observatory. http://www.astronomyedinburgh.org/publications/booklet/. Gavine, D. (1998). «Thomas Henderson 1798—1844 — Scotland's First Astronomer Royal». ASE Journal, 38. http://www.astronomyedinburgh.org/publications/journals/38/hend.html. ISSN 1756-5111

Посилання

Колектив