Фео́лус Швейні́ца (Phaeolus schweinitzii), також труто́вик-красильни́к, — вид базидіоміцетових грибів родини фомітопсисових (Fomitopsidaceae). Це один із найпоширеніших збудників бурої кореневої та комлевої гнилі хвойних дерев у помірній зоні Північної півкулі.
Опис Плодові тіла однорічні, поодинокі або зростаються по кілька, можуть бути сидячими або мати коротку бічну чи центральну ніжку. Молоді плодові тіла м'які, соковиті, жовтуваті або жовто-оранжеві, з віком стають іржаво-бурими або темно-коричневими. Верхня поверхня оксамитова або повстиста, часто з вираженими концентричними зонами. Нижня поверхня трубчаста, спочатку жовта, пізніше оливково-бура. М'якуш товстий, спочатку м'який і губчастий, з віком стає волокнистим і шкірястим. Споровий порошок білуватий або жовтуватий. Спори гладенькі, безбарвні, тонкостінні, еліпсоїдні або циліндричні.
Екологія Феолус Швейніца є паразитом і сапротрофом. Уражає переважно хвойні дерева, зокрема сосни, ялини, ялиці, модрини та дугласії, а також зрідка ліщину. Гриб є дереворуйнівним видом, який спричиняє буру кубічну гниль коренів і нижньої частини стовбура. Зараження відбувається через кореневу систему. Після загибелі дерева він може тривалий час розвиватися на мертвій деревині як сапротроф.
Плодові тіла зазвичай утворюються біля основи стовбура, на коренях або поруч із ними, рідше — на пнях.
Поширення Вид поширений у помірній зоні Євразії та Північної Америки, а також відомий з Австралії та Нової Зеландії. В Україні Phaeolus schweinitzii зареєстрований у Закарпатській, Рівненській та Черкаській областях.
Значення Гриб завдає значної шкоди хвойним насадженням, оскільки спричиняє руйнування кореневої системи та нижньої частини стовбура, знижуючи механічну стійкість дерев і якість деревини.
Молоді плодові тіла використовують як природний барвник для вовни та інших натуральних тканин. Залежно від застосованої протрави вони дають жовті, золотисті, оливкові, зеленуваті або коричневі відтінки, що зумовило українську назву виду — «трутовик-красильник».
Таксономія Вид описав Еліас Магнус Фріс у 1821 році під назвою Boletus schweinitzii. У 1900 році французький фармацевт і міколог Нарцисс Теофіл Патуйяр () переніс його до роду Phaeolus, де вид перебуває й нині.
Сучасна молекулярно-філогенетична класифікація підтверджує належність виду до роду Phaeolus родини Phaeolaceae (Polyporales, Basidiomycota). Дослідження також показали, що під назвою Phaeolus schweinitzii раніше об'єднували кілька близьких видів. Після молекулярно-філогенетичного аналізу власне P. schweinitzii у вузькому розумінні вважають видом із переважно євразійським поширенням.
Примітки