Міллі Брайт (; 21 серпня 1993, Честерфілд, Дербішир) — англійська футболістка, яка виступала на позиції центральної захисниці.
Більшу частину професійної кар'єри провела у складі «Челсі», де виступала з 2014 до завершення кар'єри у 2026 році та протягом останніх трьох сезонів була капітанкою команди. У складі «Челсі» здобула двадцять трофеїв, серед яких вісім чемпіонських титулів Жіночої суперліги Англії, а також двічі оформила внутрішній требл (2020/21 та 2024/25). Була включена до символічної збірної світу FIFPRO у 2020, 2021 та 2025 роках. Також захищала кольори молодіжних і національної збірної Англії.
Клубна кар'єра
«Донкастер Роверс Беллз»
Народилася у місті Честерфілд (графство Дербішир). У дитинстві захоплювалася кінним спортом, а також перенесла пневмонію та страждала на астму. Навчалася у школах Sheffield Road School, Killamarsh Junior School та Eckington School. Футболом почала займатися у дев'ятирічному віці, виступаючи за місцевий клуб «Кілламарш Дайнамос». Пізніше навчалася в академії «Шеффілд Юнайтед», а у 2009 році приєдналася до «Донкастер Роверс Беллз». Професійну кар'єру розпочала у 2009 році у цьому клубі. Спочатку виступала на позиції нападниці, дебютувавши у матчі проти «Вотфорда» у серпні 2009 року. Перший гол забила у своєму першому матчі в основному складі у наступному місяці в переможному матчі Кубка Прем'єр-ліги Англії з «Лідс Сіті» (5:0).
У сезоні 2011 року дебютувала в Жіночій суперлізі Англії, після чого на правах оренди перейшла до «Лідс Юнайтед», де продовжила ігрову практику. Повернувшись до «Донкастера», остаточно перекваліфікувалася на центральну захисницю та стала основною гравчинею команди.
«Челсі»
У грудні 2014 року підписала контракт із «Челсі». Уже в дебютному сезоні допомогла команді виграти чемпіонат Англії та була визнана найкращою футболісткою сезону за версією партнерок по команді. Протягом наступного десятиліття стала однією з ключових футболісток клубу. Разом із «Челсі» вісім разів вигравала Суперлігу, шість разів — Кубок Англії, чотири рази — Кубок ліги, а також стала володаркою Суперкубка Англії 2020 року, у фіналі якого відзначилася переможним голом у грі з «Манчестер Сіті» (2:0).
У серпні 2018 року продовжила контракт із клубом, а у вересні 2023 року після відходу Магдалени Ерікссон була призначена капітанкою команди.
У березні 2025 року підписала нову угоду до літа 2026 року. 29 квітня 2026 року оголосила про завершення професійної кар'єри через наслідки травми гомілкостопа. На момент завершення виступів провела за «Челсі» 314 матчів, що стало клубним рекордом серед футболісток, і забила 19 голів. Після завершення кар'єри залишилася працювати амбасадоркою клубу.
Кар'єра у збірній
Брайт виступала за юнацькі та молодіжні збірні Англії (до 19 і до 23 років), а у вересні 2016 року дебютувала у складі національної збірної Англії, вийшовши на заміну на останні хвилини в переможному матчі проти Бельгії (2:0).
У 2019 році була учасницею чемпіонату світу, де англійки дійшли до півфіналу.
У квітні 2021 року вперше вивела збірну Англії на поле з капітанською пов'язкою в товариському матчі проти Канади, а згодом неодноразово виконувала обов'язки капітанки.
У 2022 році стала чемпіонкою ЄвропиEngland Squad . UEFA. Retrieved 12 July 2022., а на чемпіонаті світу 2023 року була тимчасовою капітанкою команди та допомогла збірній уперше в історії вийти до фіналу світової першості.
У червні 2025 року відмовилася від участі у Євро-2025, пояснивши рішення необхідністю повного фізичного та психологічного відновлення.
13 жовтня 2025 року оголосила про завершення міжнародної кар'єри. За дев'ять років провела 88 матчів у складі національної збірної Англії.
Відзнаки
У 2024 році була нагороджена орденом Офіцера Ордена Британської імперії (OBE) за заслуги перед футболом. Того ж року стала першою людиною, яка отримала звання «Почесний громадянин Дербіширу». Також була удостоєна почесних докторських ступенів Університету Дербі та Університету Шеффілда, а міська рада району Рейгейт і Бенстед надала їй звання почесної громадянки.
Досягнення
Командні
«Челсі»
Чемпіонка Жіночої суперліги Англії (8): 2015, Весняна серія, 2017/18, 2019/20, 2020/21, 2021/22, 2022/23, 2023/24, 2024/25 Володарка Кубка Англії (6): 2014/15, 2017/18, 2020/21, 2021/22, 2022/23, 2024/25 Володарка Кубка ліги (4): 2019/20, 2020/21, 2024/25, 2025/26 Володарка Суперкубка Англії: 2020 Фіналістка Ліги чемпіонів УЄФА: 2020/21
Збірна Англії
Чемпіонка Європи: 2022 Срібна призерка чемпіонату світу: 2023 Переможниця Кубка Арнольда Кларка: 2022, 2023
Особисті
Найкраща молода футболістка Англії: 2016 У символічній збірній Суперліги за версією ПФА: 2017/18, 2019/20], 2021/22, 2024/25 У символічній збірній світу FIFPRO: 2020, 2021 Найкраща футболістка місяця Жіночої суперліги Англії: грудень 2019 Найкраща бомбардирка Кубка Арнольда Кларка: 2022 Почесна громадянка Лондона: 2022
Примітки
Посилання