Іване (Йоване) Ціцішвілі (, ? – липень 1756) — грузинський державний і військовий діяч. Князь (таваді). Амілахвар Картлійського царства (1746—1748—?), сахлтухуцес Кахетинського царства (?—1756)მიჭიტაშვილი მ. საციციანოს ისტორია. წიგნი I. — თბილისი, 2016Muzychko, O.The Georgian Wolves: The History of the Petrovskyi Family. — London, 2026. — ISBN 978-0-9564683-6-9.
Походження Належав до «верхньої» гілки князівського аристократичного роду Ціцішвілі. Батько — Кайхосро Ціцішвілі — сахлтухуцес (1735—1736), амілахвар (1736—1746, з перервами) Картлійського царства, сардар феодального князівства Саціціано (1732—1746), що загинув у бою у квітні 1746.
Мати — Анна з князівського роду Бараташвілі. У другому шлюбі — цариця Картлі, дружина царя Теймураза II (померла 1784) Багратиони В. История Царства Грузинского.
Життєпис Боротьба за батьківську спадщину Був неповнолітнім на момент загибелі свого батька. Виховувався при царському дворі у Тбілісі, при цьому спадщина Кайхосро Ціцішвілі (маєтки та кріпаки) була передана під опіку його старшого брата (дядька Іване) Деметре (Мералі-бега) Ціцішвілі, що обіймав посади калантаря (збирача податків) і назіра (керівника царського двору) Картлі.
Іване успадкував від батька посаду амілахвара (царського конюшого), натомість сардаром (командувачем Царського Садрошо та керівником князівства Саціціано) став представник іншої гілки роду — Александре Ціцішвілі, син Нодара. 1747 уряд амілахвара за Іване утвердив сюзерен Картлійського царства Надер Шах, про що пізніше свідчив син Іване Закарія:
«Коли государ прибув до Борчало, мого батька представили йому та доповіли: "Його батько загинув на вашій службі; тепер він займає посаду свого батька, і просимо вашої милості — призначити йому платню в п'ятдесят туманів". Государ відповів: "Він ще юнак, йому вистачить двадцяти п'яти туманів"».
Проте платню Іване привласнював його дядько Деметре. 1748 Іване Ціцішвілі фігурує у рішенні про поділ майна між гілками роду Ціцішвілі, яке за наказом царя Кахетії Іраклія ІІ ухвалив сардар Александре Ціцішвілі. Зокрема, між Іване та Деметре був поділений маєток у Кварелі.
Водночас, цариця Анна своїм наказом розділила доходи від наділу померлого Кайхосро Ціцішвілі на три частини, віддавши дві третини Деметре, а одну третину Іване. За це Деметре мав нести військову службу замість племінника. 1766 цариця скасувала свій наказ через зловживання Деметре:
«Але ж він (Деметре) узагалі не служив у походах — при дворі постійно перебував саме Йоване, він і ходив у військові походи та на царські полювання. Однак цей документ не був дарований ні царем, ні будь-яким суддею — його видала я сама, і я ж сама його скасовую. Я вчинила неправильно: хотіла, щоб він (Деметре) був помічником і слугою мого сина, а не його спадкоємцем і суперником».
Загибель Увійшов до кола наближених осіб царя Кахетії Іраклія II. Станом на 1756 був царським сахлтухуцесом.
1756 леки (лезгини) здійснили серію набігів на Картлі, зокрема — князівство Саціціано. Так, навесні вони захопили фортецю Ґіві Ціцішвілі у Земо Нічбісі, розграбувавши майно та взявши у полон дружину, дітей та двоюрідного брата князя. Цар Іраклій II на чолі об'єднаного картлі-кахетинського війська наздогнав і розбив нападників в Чарі.
Проте вже влітку відбувся новий масштабний набіг: у Картлі вторглося 3 тис. лезгинської кінноти. Вони захопили та розграбували Каралеті — ще один маєток Ціцішвілі. Царське військо наздогнало ворога біля покинутого села Скра. У серії боїв леки зазнала поразки та були змушені відступити. Натомість, у битві під Сурамі загинув сахлтухуцес Іване Ціцішвілі:
«Йоване був нашим вихованцем... невідлучно перебував при нас. У той час беззаконні леки панували над Сакартвело... ми зіткнулися [з ними] під Сурамі, Йоване мужньо пішов уперед... ми того дня перемогли, але його вбили в мене на очах».
Нащадки Був одружений з князівною з роду Чавчавадзе. Син Іване — Закарія Ціцішвілі — сахлтухуцес царя Іраклія II (?—1776—1778—?). Продовжив боротьбу за родову спадщину з Деметре Ціцішвілі та його нащадками. Емігрував до Османської імперії після поразки у феодальному конфлікті 1789.
Прямим нащадком Іване Ціцішвілі є український підприємець і меценат Олександр Петровський.
Примітки