Елеоно́ра Пе́рені (), ім'я при народженні Елеанор Спе́нсер Сто́ун (; , Вашингтон, США — , Вестерлі, Род-Айленд, США) — американська письменниця, садівниця. Дружина угорського барона Жиґмонда Перені, проживала з ним у палаці Перені у Виноградові, що в Закарпатській області. Залишила спогади про палац і місто.
Життєпис Елеанор Спенсер Стоун народилася у Вашингтоні 4 січня 1918 року. Батько, Елліс Спенсер Стоун, був офіцером Військово-морських сил США, а з лютого 1939 року — військовим аташе посольства США у Парижі. Мати, (1891—1991), була письменницею, публікувала романи.
Навчалася в при Вашингтонському кафедральному соборі. Перед випуском покинула навчання через те, що курила на даху школи. У дитинстві Елеанор багато подорожувала з батьками, зокрема, у 9 років відвідала Китай.
1937 року разом з батьками 19-річна Елеонора перебувала в Будапешті, столиці Угорщини, на дипломатичній вечері, організованій послом США на честь угорського державного діяча барона Жиґмонда Перені. Елеонора познайомилася там із 36-річним сином Перені, якого також звали Жиґмонд (1901—1965). З часом вони одружилися. Пара проживала в родинному палаці Перені в місті Великий Севлюш у Підкарпатській Русі, що тоді входила до Чехословаччини (нині Виноградів, Закарпатська область). Маєток, де проживали Жиґмонд і Елеонора Перені, містив ферму площею 750 акрів, ліс, виноградник і винокурню. Елеонора займалася господарством, працювала в саду й на городі.
У березні 1939 року Угорщина окупувала Карпатську Україну. У вересні того ж року розпочалася Друга світова війна. Жиґмонд Перені згодом був призваний до лав угорської армії. Щоб убезпечити Елеонору, що тоді була вагітною, Перені вмовив її виїхати народжувати до Сполучених Штатів. 1940 року Елеонора повернулася до США, де народила сина Петера. Спершу подружжя листувалося, проте надалі протягом 2,5 років листів від Жиґмонда не надходило. Пізніше він долучився до сил угорського антинацистського руху Опору, зі своїм сином Петером бачився лише чотири рази. 1947 року Жиґмонд приїхав до Елеонори у Нью-Йорк, тоді подружжя вирішило розлучитися. Після цього Елеонора у шлюбі не перебувала.
З поверненням до США Елеонора Перені спершу проживала у Нью-Йорку, де працювала у галереї , популяризовувала творчість Аршиля Горкі. Працювала редакторкою журналу «Harper's Bazaar», згодом — виконавчою редакторкою журналу «». 1962 року Елеонора переїхала до міста Стонінгтон, штат Коннектикут, де разом з матір'ю активно займалася садівництвом. Дочка і матір у Стонінгтоні були сусідками і близькими друзями письменника Джеймса Меррілла.
Елеонора Перені померла у Вестерлі, штат Род-Айленд, 3 травня 2009 року через геморагічний інсульт.
Творчість Перший твір Елеонори Перені був надрукований 1946 року під назвою «Більше було втрачено» (). Назва є алюзією на угорський крилатий вислів «Більше було втрачено під Могачем» (). У мемуарах Перені описує свій шлюб із Жиґмондом Перені, життя на Закарпатті тощо. Мемуари 2003 року видали угорською, а 2016 року були перевидані часописом «The New York Review of Books».
1955 року Елеонора Перені видала роман «Яскравий меч» (), події якого розгортаються в роки Громадянської війни у США.
1974 року вийшла праця Перені «Ліст: митець як романтичний герой» (), присвячена постаті угорського композитора Ференца Ліста. Книжка була номінована на здобуття .
Головним твором Елеонори Перені вважається твір «Зелені думки: письменник у саду» (), опублікований 1981 року. Книжка складається з 72 есе, розміщених в алфавітному порядку. Перені підсумовує понад 30 років власного досвіду аматорського садівництва. «Зелені думки» вважаються класикою жанру .
1982 року Елеонора Перені була нагороджена літературною премією імені Гарольда Версела Американської академії мистецтва та літератури.
Примітки