Пол Сімпсон (, 28 липня 1966, Карлайл) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті», а також молодіжну збірну Англії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра У віці 15 років Пол Сімпсон переїхав із Карлайла до Манчестера, щоб розпочати футбольну кар'єру в юнацькій системі «Манчестер Сіті». Він дебютував у першій команді у віці 16 років, 2 жовтня 1982 року в матчі проти «Ковентрі Сіті», який завершився перемогою «Манчестер Сіті» з рахунком 3:2. Всього у сезоні 1982/83 Сімпсон провів три матчі за основну команду. Після вильоту клубу з найвищого дивізіону та призначення Біллі Макнілла головним тренером Сімпсона разом із Джоном Бересфордом ненадовго віддали в оренду до ірландського клубу «Фінн Гарпса» для набуття ігрового досвіду. За клуб із Фінн Парка він провів дев'ять матчів і забив три голи. Повернувшись до «Манчестер Сіті» наприкінці сезону 1984/85, Сімпсон отримав можливість регулярно виходити на поле та забив шість голів у десяти матчах, а команда здобула підвищення до Першого дивізіону. У сезоні 1985/86 він став регулярним гравцем основного складу та забив дев'ять голів у Першому дивізіоні, а «Манчестер Сіті» зберіг місце у найвищому дивізіоні, однак наступного сезону вилетів до другого дивізіону.

У жовтні 1988 року Сімпсон залишив «Манчестер Сіті», який на той час знову виступав у Другому дивізіоні, та перейшов до «Оксфорд Юнайтед» за 200 000 фунтів стерлінгів. Сімпсон залишався в «Оксфорді» понад чотири роки, весь цей час виступаючи у другому за рівнем дивізіоні Англії. Загалом він провів за клуб 155 матчів.

У лютому 1992 року він перейшов до «Дербі Каунті» за 500 000 фунтів стерлінгів в розпал боротьби клубу за підвищення в класі. Команда завершила сезон на третьому місці, однак у плей-оф поступилася «Блекберн Роверз», який посів шосте місце. У наступні три сезони «Дербі» також безуспішно боровся за вихід до найвищого дивізіону. Зокрема, команда програла фінал плей-оф 1994 року своєму супернику «Лестер Сіті». Нарешті в сезоні 1995/96 клуб здобув автоматичне підвищення до Прем'єр-ліги. Сімпсон був основним гравцем команди протягом цього періоду та двічі забивав понад десять голів за сезон. Після виходу «Дербі» до Прем'єр-ліги через прихід нових футболістів його місце в основному складі опинилося під загрозою. У сезоні повернення клубу до найвищого дивізіону Сімпсон провів 19 матчів і забив два голи, один із яких став першим голом «Дербі» після повернення до еліти. Також він виступав в оренді за клуб другого дивізіону «Шеффілд Юнайтед».

Не зігравши в перших місяцях сезону 1997/98 за «Дербі Каунті», Сімпсон у жовтні 1997 року перейшов до «Вулвергемптон Вондерерз» на правах місячної оренди. Після двох голів у восьми матчах він підписав із клубом повноцінний контракт за 75 000 фунтів стерлінгів. У першому сезоні Сімпсон допоміг «Вулвергемптону» дійти до півфіналу Кубка Англії, де команда поступилася майбутньому володарю трофея «Арсеналу». У наступному сезоні він втратив місце в основному складі та на чотири місяці був відданий в оренду до «Волсолла». Після повернення Сімпсон знову почав регулярно виступати за «Вулвергемптон». Він забив останній гол клубу в сезоні в матчі проти «Бредфорд Сіті», який завершився поразкою 2:3.

Після другого поспіль сьомого місця «Вулвергемптона», в сезоні якого Сімпсон виступав лише епізодично, у серпні 2000 року він на правах вільного агента перейшов до «Блекпула». У першому сезоні він допоміг клубу вийти з Третього дивізіону через плей-оф. У березні 2002 року, під час другого сезону в клубі, Сімпсон перейшов до «Рочдейла». Незадовго до свого відходу він допоміг «Блекпулу» виграти Трофей Футбольної ліги сезону 2001/02, вийшовши на заміну у фінальному матчі. У заключних матчах сезону 2001/02 Сімпсон провів за «Рочдейл» дев'ять матчів і забив шість голів. Його результативність допомогла клубу потрапити до плей-оф, де команда поступилася «Рашден енд Даймондсу», хоча Сімпсон знову відзначився голом. Після відходу головного тренера Джона Голлінза у 2002 році Сімпсон став граючим тренером «Рочдейла». На початку сезону він продовжував регулярно забивати, однак поєднання ігрових обов'язків із тренерською роботою поступово позначилося на його результатах. Після одного сезону на посаді Сімпсон залишив клуб. «Рочдейл» дійшов до п'ятого раунду Кубка Англії, повторивши клубний рекорд, але завершив чемпіонат на 19-му місці.

Після відходу з «Рочдейла» Сімпсон повернувся до рідного міста та став гравцем «Карлайл Юнайтед». Через чотири матчі після початку сезону головного тренера Родді Коллінза звільнили, а Сімпсону запропонували очолити команду і Сімпсон знову став граючим тренером. У першому сезоні під його керівництвом «Карлайл Юнайтед» вилетів до Національної конференції. Клуб перебував у складному фінансовому становищі, а через трансферну заборону не міг підписувати нових футболістів. У грудні 2003 року команда відставала від найближчих конкурентів на 15 очок. Попри покращення результатів у другій половині сезону, «Карлайл» не зміг уникнути вильоту. Втім, уже в сезоні 2004/05 Сімпсон одразу повернув клуб до Другої футбольної ліги, вигравши плей-оф Національної конференції. Наступного сезону він здійснив із «Карлайлом» друга підвищення, вивівши команду до Першої футбольної ліги як чемпіона Другої футбольної ліги. Сімпсона також було визнано найкращим тренером Другої футбольної ліги. Останній матч у професійній кар'єрі футболіста Сімпсон провів 6 травня 2006 року на стадіоні «Еджлі Парк» проти «Стокпорт Каунті». Матч завершився з рахунком 0:0, а «Карлайл Юнайтед» здобув чемпіонський титул. Таким чином, у віці 39 років після 24 років професійної кар'єри Сімпсон завершив виступи як футболіст.

Виступи за збірну Під час виступів за «Манчестер Сіті» Сімпсон провів п'ять матчів у складі молодіжної збірної Англії., а також три матчі за юнацьку збірну до 18 років. Дебютував за молодіжну збірну 26 березня 1986 року в матчі проти Данії на стадіоні «Мейн Роуд». Також виступав на Турнірі в Тулоні 1987 року, де відзначився голом.

Кар'єра тренера У червні 2006 року, після успішного періоду роботи в «Карлайл Юнайтед», Сімпсон залишив клуб і змінив Біллі Девіса на посаді головного тренера клубу «Престон Норт-Енд». Під його керівництвом команда з Ланкаширу в грудні очолила турнірну таблицю Чемпіоншипу, що стало її найкращим результатом у чемпіонаті за 55 років. Однак через обмежені фінансові можливості клубу в січні команда змогла підписати лише трьох вільних агентів і не втримала лідерських позицій. «Престон» не потрапив до плей-оф лише за різницею забитих і пропущених м'ячів, хоча в останньому турі переміг «Бірмінгем Сіті», що вже забезпечив собі вихід до Прем'єр-ліги. Після продажу одного з ключових гравців, Девіда Ньюджента, команда невдало розпочала сезон 2007/08 років, здобувши лише три перемоги і в підсумку 13 листопада 2007 року Сімпсона було звільнено.

12 березня 2008 року Сімпсона призначили головним тренером клубу «Шрусбері Таун», який виступав у Другій футбольній лізі. Він змінив на цій посаді Гарі Пітерса, який залишив клуб за взаємною згодою сторін після невдалої серії матчів. У першому сезоні Сімпсон допоміг команді уникнути вильоту, а наступного сезону вивів «Шрусбері Таун» до фіналу плей-оф, де клуб поступився «Джиллінгему» після голу на останніх хвилинах матчу. У наступному сезоні команда після загалом успішної першої половини чемпіонату зазнала шести поразок поспіль у березні та квітні, через що втратила можливість потрапити до плей-оф і 30 квітня 2010 року Сімпсона звільнили з посади.

12 липня 2010 року Сімпсона було призначено головним тренером «Стокпорт Каунті» після придбання клубу групою The 2015 Group. Він змінив Гарі Аблетта, звільненого новими власниками після сезону, протягом якого клуб перебував під адміністративним управлінням і набрав лише 25 очок у 46 матчах. Перед Сімпсоном поставили завдання зберегти команду в Другій футбольній лізі та відновити склад, значно ослаблений через фінансові проблеми клубу. Втім, Сімпсону не вдалося виправити ситуацію і 4 січня 2011 року його звільнили після серії з лише трьох перемог у 19 матчах.

1 лютого 2012 року Сімпсона призначили головним тренером клубу «Нортвіч Вікторія», який виступав у Прем'єр-дивізіоні Північної Прем'єр-ліги. Його помічником став Алан Райт. Однак Сімпсон залишив клуб лише через місяць. Спочатку він планував після завершення сезону перейти на роботу до Португалії, однак цей перехід перенесли на березень, тому він залишив «Нортвіч Вікторію» після чвертьфінального матчу Трофею Футбольної ліги 25 лютого 2012 року.

У жовтні 2013 року Сімпсон приєднався до тренерського штабу «Дербі Каунті» як помічник головного тренера Стіва Макларена. Команда відразу продемонструвала високі результати та в першому сезоні дійшла до фіналу плей-оф Чемпіоншипу, де поступилася «Квінз Парк Рейнджерс» через гол, забитий на останніх хвилинах. У наступному сезоні «Дербі Каунті» також добре розпочав чемпіонат. У грудні 2014 року почали поширюватися чутки про можливе призначення Макларена головним тренером «Ньюкасл Юнайтед». Результати «Дербі» згодом погіршилися, і команда не змогла потрапити до плей-оф. Наприкінці сезону Макларена звільнили, а на початку липня Сімпсон також залишив клуб, напередодні початку передсезонної підготовки під керівництвом нового головного тренера Пола Клемента. 3 липня 2015 року Сімпсона призначили одним із помічників Стіва Макларена в «Ньюкасл Юнайтед». Разом із ним до тренерського штабу увійшов Іан Катро.

2017 року Сімпсон очолив збірну Англії до 20 років. 11 червня того ж року він привів команду до перемоги на чемпіонаті світу серед молодіжних команд у Сувоні (Південна Корея). У фінальному матчі англійці перемогли збірну Венесуели з рахунком 1:0. 10 серпня 2020 року Сімпсон залишив посаду в молодіжній збірній Англії та став помічником головного тренера «Бристоль Сіті» Діна Голдена. У липні 2021 року він тимчасово залишив тренерську роботу в «Бристолі» для проходження лікування від раку нирки.

23 лютого 2022 року Сімпсон повернувся до «Карлайл Юнайтед», очоливши команду до завершення сезону 2021/22. На момент його призначення клуб, як і під час його першого приходу, перебував у зоні вильоту Другої футбольної ліги, посідаючи 23-тє місце. Під керівництвом Сімпсона результати команди значно покращилися. У березні «Карлайл Юнайтед» здобув п'ять перемог у семи матчах, завдяки чому Сімпсона номінували на звання найкращого тренера місяця Другої футбольної ліги. Нагороду отримав Джої Бартон із «Бристоль Роверз», якого команда Сімпсона перемогла наприкінці місяця. 27 квітня 2022 року, після того як «Карлайл Юнайтед» гарантував собі збереження місця в Другій футбольній лізі на наступний сезон, Сімпсон підписав із клубом повноцінний трирічний контракт. У сезоні 2022/23 Сімпсон привів «Карлайл Юнайтед» до п'ятого місця в чемпіонаті, що дозволило команді взяти участь у плей-оф. У півфіналі клуб переміг «Бредфорд Сіті», а у фіналі плей-оф на «Вемблі» «Карлайл» у серії післяматчевих пенальті переміг «Стокпорт Каунті». Це була перша перемога Сімпсона на «Вемблі» з шостої спроби. Після невдалого сезону 2023/24, за підсумками якого «Карлайл Юнайтед» одразу повернувся до Другої футбольної ліги, Сімпсона звільнили 31 серпня 2024 року після трьох поразок у перших чотирьох матчах чемпіонату .

У березні 2025 року Сімпсон увійшов до тренерського штабу збірної Ямайки як асистент головного тренера. У червні 2025 року він залишив збірну, а в серпні того ж року перебрався до США, де очолив юнацьку збірну до 16 років.

Титули і досягнення

Як гравця Володар Трофею Футбольної ліги: 2001/02 Переможець Другої футбольної ліги: 2005/06

Як тренера Переможець Другої футбольної ліги: 2005/06 Переможець чемпіонату світу серед молодіжних команд: 2017

Особисті У символічній збірній Третього дивізіону: 2000/01 Тренер місяця Другої футбольної ліги: грудень 2005, березень 2006

Особисте життя Сімпсон здобув ступінь у галузі спортивних наук у Манчестерському столичному університеті.